Помогите, очень легкое задание !!!

Видобуток кам'яно та кухонно сол в Галичин в 1861 p. становив 65 тис. т, у 1900 p. 145 тис., у 1908 p. понад 1800 тис. т. Захдна Украна давала 64 % видобутку сол в Австро-Угорщин. Видобування сол було державною монополю. Уряд встановлював на не висок цни, бльшсть селян страждало вд "соляного голоду".

З кнця 80-х рокв XIX ст. в район Карпат швидко почала розвиватися лсопильна промисловсть. Наприкнц XIX ст. щорчне рубання лсу тут досягло бльше 6 млн м2. Ще бльше посилився розвиток лсопиляння на предел XIXXX ст. На захдноукранських землях у той час дяло близько 100 лсопильних заводв, на кожному з яких працювало бльше нж 20 чол.

Темпи зростання меблевого виробництва та нших галузей деревообробно промисловост були дуже повльними. ноземний каптал не виявляв зантересованост у хньому розвитку, оскльки для цього потрбн були значн капталовкладення. Тому в Захдну Украну доводилося ввозити готов вироби з дерева. Навть джки для пива в цей регон поставлялися з Чех та Америки.

Крок вперед зробило лсохмчне виробництво. Наприкнц 60-х рокв у Великому Бичков на Закарпатт було збудовано перший, в 1880 p. в Тур' Бистрому другий, а на початку 90-х рокв у Перечин третй лсохмчн заводи. Це були велик на той час пдпримства, як наприкнц XIX ст. налчували по 300600 робтникв разом на рк переробляли близько 300 тис. складометрв деревини. На початку XX ст. було введено в дю лсохмчн заводи у Сваляв та Вигод.

Незначн змни вдбулися в бльшост галузей харчово промисловост регону. До середини 70-х рокв велика цукроварня в Тлумач та менша в Устю припинили виробництво. Лише наприкнц XIX ст. виникли два цукрових заводи на Буковин. У 1913 p. почав працювати цукровий завод в галицькому мст Ходоров.

На початку XX ст. на захдноукранських землях дяло 5 великих державних тютюнових фабрик (чотири в Схднй Галичин й одна на Закарпатт). Австро-угорський уряд здесь виявив сво колонзаторське обличчя. Захдноукранськ фабрики лише незначною мрою забезпечували мсцев потреби в тютюнових виробах переважна частина х завозилася з центральних районв монарх Габсбургв.

У захдноукранських землях важко промисловост майже не снувало. Машинобудування було розвинено слабко. В Закарпатт у Довгому, Кобилецькй Полян та Фридешов дяли металургйн заводи, де виплавляли чавун. На цих пдпримствах використовувалася застарла технка. Тльки завод у Кобилецькй Полян був дещо модернзований протягом 19081912 pp. у зв'язку з використанням машин. На ньому вироблялися колеса для паровозв, невелик металев реч сокири, лопати тощо. З 90-х рокв XIX ст. виявились ознаки концентрац виробництва на захдноукранських землях. Одним з виявв цього було утворення в 1892 p. картеля з метою нормування цн на нафту. Злее протягом 19051906 pp. виникло понад 50 акцонерних компанй з видобутку нафти, найбльшими з яких були "Галицьке-Карпатське товариство" з капталом 16 млн крон, компаня "Схдниця" з капталом 10 млн крон, компаня "Галичина" з капталом 6 млн крон.

У першому десятирчч XX ст. у нафтовй промисловост прискорився процес концентрац пдпримств. Кльксть х з 344 у 1907 p. (Скоротилася до 254 у 1910 p. Найбльш 15 пдпримств виробляли 75 % нафти, що видобувалася в Галичин.

фабрично-заводська промисловсть захдноукранських земель розвивалася однобоко розширювалися видобування первинна переробка сировини, а не виробництво готово продукц. Такий напрям диктував уряд Австро-Угорщини, а також ноземний каптал. Це плохо впливало на хд промислового перевороту, початковий етап якого припадав на 5070-т роки XIX ст.алзоробне виробництво краю було представлено переважно руднями. В 18071811 pp. на територ Схдно Галичини нараховувалося 12 залзних гут, 1825 p. 15 (см належали магнатам, см держав, одна церкв). На них добувалося близько 16 тис. вденських центнерв залза. У 20-х роках XIX ст. в залзодобувнй промисловост Галичини працювало 1400 найманих робтникв. Крм того, на допомжних ботах (випалювання транспортування вуглля, добування довезення руди, пдсобн роботи) обширно використовувалася малопродуктивна примусова праця панщинних селян, вуглярв, рудокопв. Продукця залзних гут Схдно Галичини у 18411848 pp. сягала 66,6 тис. вденських центнерв. Проте ц клькост залза не вистачало для того, щоб задовольнити попит мсцевих ринкв на металев вироби.

Багата сировинна база захдного регону Украни сприяла значному розвитку в першй половин XIX ст. соледобувно промисловост. Це насамперед стосувалося Закарпаття. Видобуток сол вдкритим методом замнився на пдземний. Третину середньорчного видобутку сол забезпечував район Солотвино. На соляних рудниках працювало в першй половин XIX ст. близько 1200 чол., з яких 2/3 становили нмецьк вльнонайман робтники.