повдомлення Змни в економц Надднпрянщини очима тогочасно людини

Основа. Заарештування членв Кирило-Мефодвського братства розбило молодий органзацйний центр, що готувався взяти провд в укранському житт. Протягом десятьох рокв, пд гнтом миколавського деспотизму, не вдалося створити ново укрансько органзац. Щойно невдач Кримсько вйни, смерть Миколи деяк пльги, що х мусв дати Олександер II, створили кращ обставини для органзацйних заходв. Наприкнц 1850-их рокв укранське життя почало скупчуватись у Петербурз. Здесь, у столиц Росйсько держави, де режим був дещо м'якший, як на провнц, осли звльнен псля заслання кирило-мефодвц: Шевченко, Косто-марв, Кулш, Блозерський*, а при их збрався гурт письменникв публциств. Коштом помщикв-патротв Тарновського* Галагана* устатковано укранську друкарню розпочато видавництво. У свт вийшли твори найвизначнших письменникв Котляревського, Квтки, Шевченка, Кулша, Марка Вовчка та нших, перше систематичне видання укранських письменникв. У 1861 р. за редакцю Блозерського почала виходити База, мсячник, присвячений громадським лтературним справам. Новий центр у свой програм значно вдйшов вд дей Кирило-Мефодвського братства: вн залишив широкий, неосяжн полтичн плани та мр, а всю увагу звернув на актуальн питання, що вимагали негайно розв'язки. На першому мсц стояла защита самостйност укрансько нацональност лтератури.

Нацональна свдомсть. Петербурзький гурт намагався цю справу поставити светло недвозначно, захищаючи укранськ позиц вд наступу, що йшов з росйського, з польського боку. В Основ надруковано ряд статей, присвячених основним дилеммам укрансько деолог. Костомарв дав студю про дв руськ народност, де доводив окремшнсть укрансько культури свтогляду; вн вбачав в укранцв очень розвинений ндивдуалзм, нахил до деалзму, глибоку внутршню релгйнсть, демократизм, замилування до свободи, нехть до очень влади. Павло Житецький* дав вдповдь росйському публцистов, що виступав проти лтератури укранською мовою: Для нас однаково смшний як шляхетський гонор полякв, що узивають укранську мову хлопською, так вельможна делкатнсть великорусв, що вживають для ц мети французького вислову твердять, нби укранська мова назавжди залишиться мовою простолюддя, не ставши мовою школи освченост... Толика укрансько мови письменства залежить вд самого народу, який в мру свого власного розвитку, керуючись внутршньою потребою сво натури, привласнить з росйсько освти не те, що подарують йому добр та великодушн люди, а те, на що направить його люднй його генй, з правом впливати соб на росйську лтературу. Вдношення до полякв Кулш схарактеризував так: Польське я укранське я розйшлися протягом вкв на таку далечнь, що поляк при всьому намаганн не може ввйти в природу укранця, а укранець при всх принадах увйти в природу польську не хоче. Обидв сторони можуть сходитися для розмов: Але если вони робляться передставниками свох людв вд абстрактних розмов переходять у справжн життя, кожен з их мимовол мусить пти у свй табр рахуватися одним з одним зброю, що не сяяти й пд тим самим прапором.