Яку подю в стор Столтньо вйни слд вважати переломною? Пояснть, чому

Столтня вйна, яка тривала з 1337 року по 1453 рр., мж Францю Англю, була найтривалшим вйськовим полтичним подю за сторю двох держав. По сут справи, це була не вйна, а клька вйськових кампанй, чергуються примиреннями. Розбжност мж Англю Францю зародилися ще в 1066 роц при нормандських завоюваннях, если англйський повелитель, будучи одночасно знатним вельможею у Франц, заволодв величезними площами земель у цй кран. Монархи Франц, побачивши в цьому небезпеку, намагалися припинити розширення англйських володнь. Продовженням цього тривалого конфлкту стала столтня вйна.

Етапи столтньо вйни

Столтню вйну можна роздлити на 4 основних етапи. Перший тривав 23 роки вд оголошення вйни владыкой Англ Едуардом III до перемиря, оголошеного в 1360 роц в Бретнь. За цей час Франця зазнала чимало вйськових поразок. Перш дн вйни, восени 1337, ознаменован настанням Англ в Пкард. Потм була мала перемог англйцв морська перемога у 1340 роц при Слейле, в 1346 при Креси, а в 1356 роц старший син Едуарда III принц Уельський, на прзвисько Чорний царевич через колр його лат, полонив короля оанна II.
За час цього етапу вйни у Франц вдбулося Паризьке повстання, а 1360 у Бретнь було укладено перемиря, за яким французи втратили пвденн земл вд Луари, а це третина земель крани, морський порт Кале.

Другий етап тривав 27 рокв з 1369 по 1396. У середин 70х рокв 14 столття французи звльнили бльшу частину свох земель. За Франц пройшли повстання, викликан невдоволенням народу високими податками. У кран в той час було дуже неспокйно, столтня вйна погршувалася усобицею феодальних партй крани бургундцв арманьяков, що перейшла в громадянську вйну. Перемиря, що настало в 1396 роц, отдало перепочинок обом граням на 18 рокв.

Третй етап був самим швидкоплинним, вн тривав з 1415 по 1420 рк ознаменувався новими большими перемогами англйцв. Генрх V, англйський повелитель, пдпорядкував багато областей Франц, Норманд розбив армю французв в 1415 роц при Азенкуром. Франця була без грошей без арм, а усобица мж арманьяками бургундцями розколола територю крани. Незалежний государ схдних пвнчних земель Франц барон Бургундський вступив з англйцями в альянс, в 1420 роц мж ними був пдписаний мир у Труа, за яким французьким регентом став Генрх пятий. Крм того, регент вступив у шлюбний альянс з Катериною, дочкою короля Карла VI, втливши в реальнсть обднання корон. Сина ж Карла VI позбавили престольних прав.

Четвертий етап тривав з 1420 по 1453 рк, став найбльш виршальним найбльш кровопролитним. У 1422 роц померло повелитель Карл VI регент Генрх V, псля чого барон Бургундський спльно з англйцями оголосили владыкой Франц та Англ сина регента принцеси Генрха VI. У свою чергу, позбавлений спадкових прав дофн Карл, син попереднього короля, проголосив для себя Карлом VII, французьким владыкой. Франця розкололася на три частини: земл, завойован англйцями пд владою Генрха V, област пд полтичним тиском барона Бургундського пвденн територ, визнан владою Карла VII. В 1428 Бургундц разом з англйцями обложили Орлеан, який був пропускним квитком до земель пвдня Франц. У цей момент до вйни придналося населення, народний рух, який очолила Жанна дАрк, початок визволення Франц. 1429 року Орлеан був звльнений, це стало переломним етапом столтньо вйни. У липн цього ж року урочисто коронувався Карл VII. Барон Бургундський перейшов на сторону нового короля в 1435 роц, вже в 1436 роц були вигнан англйськ вйська з столиц, а пзнше з нших пвденно-захдних мст фортець. До лта 1451 фактично столтня вйна була закнчена, але восени 1452 англйц спробували вдвоювати назад пвденний захд Франц, захопивши Бордо деяк фортец в Гиени. Карл VII весною 1453 особисто очолив армю для визволення пвденного заходу крани. Влтку того ж року французи розбили англйськ вйська при Кастйоне Шатйон. А в жовтн французам здався гарнзон супротивникв у Бордо 19 жовтня 1453 став деньком завершення столтньо вйни.

Перемога Франц в столтньо вйн значила не так лквдацю англйцв на територ крани звльнення вд завойовникв, скльки централзацю Франц, створення нацонального очень держави. Память про вйну залишиться в серцях французв, як про сам великомасштабному зткненн двох держав, про складне кровопролитному подю, поступово зародитися нацональну самосвдомсть силу духу у французькому люд.