Визначте причини украънсько колонзац Слобожанщини

Слобдська Украна або Слобожанщина(рдше  Слобдщина)[1]  сторико-географчний край у схднй частин Украни та прикордонних областях РФ, територя якого перекриваться приблизно з територю п'яти Слобдських козацьких полкв 17  18 столть, автономних формацй у границах Московського царства, а згодом Росйсько мпер.

Слобдська Украна межувала на заход з Гетьманщиною, на пвдн з Запорожжям  володннями Кримського ханства, на сход з Доном, на пвноч з Московщиною. Вона обймала частину Середньо височини й сусденьку з нею Донецьку низовину, пвнчнно-схдну частину Приднпровсько низовини  невелику частину Донецького кряжа. В сучасних границах охоплю центрально-пвденну частину Сумсько област, Харквську область, пвнчну частину Лугансько област та пвнчно-схдну частину Донецько област, захдну, центральну, схдну, пвденну частини Блгородсько, пвденн частини Воронзько, та Курсько областей.

Сразу (та за часв СРСР) частини Слобожанщини, що входять до Рос, належать до Центрально-чорноземного економчного району Рос, але в часи Росйсько мпер вся Слобожанщина разом з пвнчною половиною Украни заходила до Малоросйського економчного району.



Ставлення слобдсько старшини до цих планв було подвйне. Сумська й Охтирська старшина, ближче зв'язана, навть спорднена з старшиною Гетьманщини, загалом пдтримувала ц плани, тод як старшина трьох схдних полкв Слобдсько Украни волла залишитися пд безпосередньою владою короля, лише дстаючи бльше автономних прав для вс Слобдсько Украни. За цих разумов, надто ж пд впливом антиукрансько полтики Рос щодо Гетьманщини псля Полтавсько поразки 1709 р., питання про об'днання Слобдсько Украни з Гетьманщиною втратило актуальнсть.

Але це не вдбилося на взаминах Слобдсько Украни Гетьманщини. Крм зв'язкв економчних культурних, велике значення мали близьк родинн й родов зв'язки мж вищою старшиною Слобдсько Украни Гетьманщини. Визначнш слобдськ роди, як Донець-Захаржевськ, Квтки, Кондратьви, Ковалевськ, Куликовськ, Лесевицьк, Надаржинськ, Осипови, Перехрестови та нш, були спорднен й посвоячен з Апостолами, Гамалями, Горленками, Гречаними, Жураковськими, Заблами, Зарудними, ваненками, Капнстами, Лизогубами, Лсницькими, Максимовичами, Маркевичами, Миклашевськими, Милорадовичами, Полуботками, Родзянками, Савичами, Самойловичами, Скоропадськими, Сулимами, Чарнишами, Черняками, князями Четвертинськими та ншими визначними родами Гетьманщини. З цим пов'язан були й чимал земельн володння деяких гетьманських фамлй на Слобдськй Укран (зокрема Миклашевських, Полуботкв, Самойловичв тощо). Нердко представники лвобережно старшини посдали важлив старшинськ уряди на Слобдськй Укран (Михайло О. Милорадович, полковник зюмський, 17591761; ван Зарудний, сотник зюмського полку кнця 1748 р.; Григорй скрицький, сотник Сумського полку 1708 р., шваер гетьмана Апостола; Василь Савич, сумський полковий суддя, син генерального писаря Зёрна Савича й зять сумського полковника Андря Кондратьва; х нащадки тощо). Але вони не поривали зв'язкв з Гетьманщиною, де в них також були матки та х родич посдали т чи нш уряди. З ншого боку, слобдськ дяч нод брали безпосередню участь у полтичному житт Гетьманщини (наприклад, Охтирський полковник Федр Осипов у справ Кочубея й скри 1703 р.). Слобдська Украна давала тимчасовий (вльний чи невльний) притулок гетьманським дячам та х отчизнам у час полтично або вйськово криз (зокрема пд час вйни 17081709).