Основн культурн надбання Взант

У 395 р. Римська мперя розпалася на Схдну та Захдну. Вигдне геополтичне положення схдно частини - Взант, масштабнсть земель, численнсть больших торговельних промислових центрв на тривалий час обумовили високу значущсть в стор культури. У Взант - могутнй багатоетнчнй мпер було синтезовано культурн надбання багатьох етносв (грекв, врмен, грузинв, арабв, сирйцв, врев, ллрйцв тощо), елементи захдно та схдно культур.

Взантйська культура синтезувала в дине цле минуле та сучаснсть, зберегла зв'язок з античним - давньогрецьким - надбанням. Древна спадщина найдовше збергалася в освт - складовою було вивчення праць Гесхвала, Пндара, Езопа, Арстофана, Геродота, Фукдда, Плутарха та н. У 425 р. було засновано Константинопольський унверситет свтсько спрямованост - "Аудиторй", у якому на рунт античних досягнень викладалися флософя, фзика, бологя, медицина право. Вчення Гераклта про Логос, погляди епкурйсько школи щодо сутност духовно насолоди та школи кнкв стосовно граничного аскетизму, античн уявлення про рархчнсть свту склали пдгрупи християнсько флософ. Поднання християнських настанов з флософськими поглядами, що сягають Античност, позначилося у поглядах Василя Большого, Григоря Ниського та н.

Водночас Взантя осягала для себя як спадкомиця Римсько мпер: мовним базисом була латинська мова, згодом - грецька мова, правовим - римське право, кодифковане мператором Юстинаном у VI ст., дейним - збереження значущост мператорсько влади зокрема. Взантя стала на той час диним в вропейському культурному простор осередком централзовано державност, мперського устрою. Вдмова вд спадковост влади водночас надавала людин будь-якого стану шансв досягти висот влади, використовуючи будь-як засоби, що наповнило сторю Взант прикладами зрад, жорстокост, змов.

Схдн впливи виявилися у тому, що влада визнавалася теократичною. Однак було сакралзовано не особу правителя, а його титул та дею влади, що зумовлювало безмежне схиляння перед нею.

Свтоглядним, деологчним стрижнем, який консолдував полетнчну спльноту Взант, стало християнство.

У культур Взант склалося специфчне спввдношення духовно та свтсько влад. Його фундаментом стала дея "симфон" - гармонйного снування держави та церкви, що виявлялося, зокрема, в головуванн на церковних зборах свтських володарв.

Культура Взант характеризувалася значущстю свтського начала, що вдбилося в розкош та вишуканост.

Водночас сторя взантйсько культури сповнена й прикладами боротьби свтсько та сакрально влад. Найяскравший з их - коноборство. Його соцально-економчним чинником стало те, що наприкнц VII ст. через соцальн заворушення, громадянську вйну та втрати свтською владою значно частини земель влада мператора, впливовсть бюрократично та вйськово верхвки послабилися. Водночас церква стала вагомим суперником свтсько влади, зосереджуючи у свох руках земл та матеральн статки. Це було спричинено поширенням шанування кон, зокрема чудотворних. деологчним чинником коноборства стала теза деяких церковникв щодо неможливост вдтворення виду Господа та духовного начала в антропоморфних образах.