причини липнево революц 1830 року у Франц

Липнева революця

27 липня 1830 року у Франц почалась революця, в ход котро було повалено владу короля Карла X, антиконституцйн укази якого стали причиною заворушень в Париж. 2 серпня вн був змушений зректися престолу став останнм монархом Франц з династ Бурбонв.
Полтика короля Карла X Бурбона, який прийшов до влади в 1824 роцпо смерт брата, Людовика XVIII, була ориентирована на реставрацю абсолютно монарх. Консерватор противник громадянських свобод, в 1829 роц вн призначив прем'р-мнстром уряду мнстром закордонних справ переконаного монарх100 Жюля Огюста Полньяка, дяльнсть якого була вкрай непопулярна серед дрбно буржуаз робтникв, а також депутатв навть помркованих правих поглядв.
18 березня 1830 року Палата депутатв звернулась до Карла X з вимогою вдставки кабнету Полньяка, натомсть повелитель розпустив парламент, а если опозицйн полтики переконливо виграли на виборах, проведених в червн-липн, 25 липня 1830 року Карл X, не скликаючи засдання парламенту, видав чотири укази, якими розпускав парламент, змнював виборче законодавство, надавши право голосувати злее власникам земл, вдновив цензуру. Введення цих ордонансв позбавляло буржуазю будь-якого впливу на законодавство вдновлювало земельну аристократю в положенн диного правлячого класу Франц.
Явне порушення королем конституцйних прав свобод, законодавчо закрплених ще у 1814 роц, викликало заворушення у Париж, як 27 липня 1830 року переросли у барикадн бо, а 29 липня, псля часткового переходу на бк повсталих боецв, - захоплення палацв Лувр Тюльр. Псля того, як 30 липня над королвським палацом замайорв французький триколор, палата депутатв проголосила герцога Флпа Орлеанського намсником королвства наказала заарештувати Полньяка й бльшсть його мнстрв.
За цих умов, 2 серпня Карл X зркся престолу сам змусив зректися свого сина, який 20 хвилин пробув королем Людовиком XIX, призначивши спадкомцем престолу 10-рчного внука Анр Шамбора при регентств барона Орлеанського. У вдповдь Палата депутатв вдмовилась визнавати Анр владыкой  9 серпня, в порушення процедури, передала престол регенту, який став королем Лу Флпом I.
Вдразу псля зречення Карл X емгрував до Великобритан, звдки перехав до Австрйсько мпер, де й помер в 1836 роц вд холери. Царевич Полньяк намагався втекти, але був схоплений 15 серпня 1830 року, вдданий пд трибунал засуджений до пожиттвого ув'язнення, яке через шсть рокв замнили на вислання з крани. Повелитель-громадянин Лу Флп I в 1848 роц був змушений зректися престолу пд час Лютнево революц через два роки помер в емграц у Великй Британ.