у якому напрямку розвивалися процеси модернзац в надднпрянщин цього пероду. чому?

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

я ндустралзац. темпи в пореформений перод були дуже високими. Особливо це вдчувалось у Надднпрянськй Укран, де злее за клька рокв сформувалися нов галуз промисловост. Промисловий розвиток краю супроводжувався змнами в нших сферах життя: ус головн мста зднали мж собою новостворен залзниц, розгорталися процеси урбанзац, формувалися нов суспльн верстви пдпримцв  промислових робтникв тощо.

Наприкнц XIX ст. Надднпрянська Украна давала 26 % загаль-номперського прибутку. Однак на власн потреби використовувалося не бльше половини вд ц суми. Засобом перемщення капталв з укранських губернй до центру стала також полтика цноутворення. Цни на сировину, яку вдправляли з Надднпрянщини, були набагато нижчими, нж вартсть росйських продуктв, що надходили туди у зворотному напрямку. Так, ц каптали фнансували розвиток нших регонв.

Використання економчного потенцалу Надднпрянщини проявлялося також у тому, що перевага надавалася галузям укрансько економки, як задовольняли потреби Росйсько мпер (вугледобувна, металургйна, залзорудна). Натомсть т галуз, що могли скласти конкуренцю росйським пдпримцям (легка промисловсть), пдтримки не мали. Унаслдок цього швидкими темпами розвивалися сировинн галуз, а нш помтно вдставали. Напередодн Першо свтово вйни Надднпрянщина давала 72 % усього видобутку сировини в мпер та злее 15 % виробництва готово продукц. Це стало свдченням того, що укранська економка набула однобчного нраву розвитку.

Особливост модернзац промисловост. Пореформений перод став добою подальшого розгортання промислово революц. Селянська реформа 1861 р. усунула головну перешкоду до формування ринку вльнонаймано робочо сили. Йти працювати на новостворюван промислов пдпримства селян примушувало й малоземелля, що постйно зростало.

У цей перод Надднпрянщина переживала демографчний вибух рзке зростання клькост населення. Так, за 40 рокв число жителв зросло майже на 72 %. Протягом 6070-х рр. XIX ст. кльксть робтникв збльшилася з 86 тис. до 330 тис. осб.

Одним з рушв промислово революц стало масове залзничне будвництво, яке потребувало металу, машин та ншого обладнання. Спочатку залзниц будувалися для покращення вивезення зерна та нших сльськогосподарських продуктв до чорноморських портв, а також для вонних потреб. Так, перша залзниця в Надднпрянщин була збудована в 1865 р. вд Одеси до Балти. Велик промислов центри залзниц почали зднувати злее у 80-т рр. XIX ст. Дл початку 1900 р. на укранських землях було прокладено 8417 км залзниць.

Новими промисловими районами стали Донецький камяновугльний, Криворзький залзорудний та Нкопольський марганцевий басейни. Активне освоння Донбасу розпочалося на початку 70-х рр. XIX ст. Завдяки урядовим пльгам здесь утворювалися численн акцонерн товариства з ноземним капталом. Провденьке мсце серед ноземних вкладникв належало французьким та бельгйським пдпримцям. Унаслдок бурхливого розвитку вугльно промисловост Донбас перетворився на головного постачальника вуглля в Росйськй мпер.

Видобуток вуглля в Донецькому кам'яновугльному басейн