текст: сон как я побывал в прошлом на украинском

Ми не так давно перехали в новий будинок. На третй денек проживання у цьому будинку я пшла дослдити горище. На горищ була якась удивительна двер я виршила й вдкрити. Вдкривши ц двер, яскраве свтло застилил мен оч я вдчула, як земля йде з-пд мох нг.
-Ох! - тльки й змогла вимовити я.
Раптом я знову знайшла зр зрозумла, що перебуваю в якйсь печер. Затримуватися в нй у мене бажання не було, тому я швидко вибгла назовн. Там були ще печери поляна, на якй махонькими групами сидли люди. Точнше, стародавн люди. На сучасних вони точно не походили, адже одягнен вони були в зврин шкури у них була нша форма голови. Я закричала:
-Гей!
Але нхто й голови не повернув у мй бк. Я пдскочила до якось жнки, яка, на мй погляд була досить привтним помахала рукой у не перед обличчям. Вона няк на це не вдреагувала. тут мене оснило. Ну звичайно ж! Ця удивительна двер на горищ..вона..вона це - портал!! тепер я здесь, у стародавньому свт. Пзнше я переконалася, що я перебуваю здесь просто як зретиль не можу виконувати няких спльних дй з цими людьми. Через малий промжок часу на галявину зайшли чоловки. Кожен тримав у руках свою здобич. На обличч у их була тльки одна емоця, - холоднокровнсть. Вони сли в круг в центр галявини, видобуток вддали жнкам. Т ж, у свою чергу, тут же побрасали сво справи заходилися готувати обд. Если жа була готова, жнки вднесли мисливцям всю жу вони досхочу налися. Псля цього дти та т, хто готував цю жу почали додати залишки ж. Раптом я вдчула, що ноги мо знову вдкриваються вд земл оч застила бла пелена. Через хвилину я опинилася на свому горищ