Написати враження про боротьбу з кочвниками.

Вдносини з кочовими племенами, що з давнх-давен заселяли Пвдень сучасно Украни, були одню з найважливших проблем для кивських князв. Ще до утворення Кивсько Рус кивським князям довелося вести боротьбу з хозарами напвкочовими тюркомовними племенами, як прийшли в Схдну вропу псля гуннсько навали (IV ст.) проснували до XI ст. У середин VII ст. в низинах Дону й Волги та на Пвнчному Кавказ вони утворили свою державу Хозарський каганат. Найбльшо могутност вона досягла у VIII ст. Хозари пдкорили багато слов'янських племен полян, сверян, радимичв та в'ятичв. Формою залежност пдкорених племен була сплата данини. У процес формування Кивсько Рус ц племена були поступово звльнен. У 60-х pp. X ст. внаслдок вйн з русичами тюрками Хозарський каганат припинив сво снування.

У 915 р. лтописи фксують першу появу бля кордонв Рус печенгв угруповання кочових тюркомовних племен, як в цей час воювали з хозарами. Вони уклали з кивським дворянином мирну угоду, але вже через клька рокв князь гор воював з ними. Пзнше печенги були найманцями у вйську пламенея пд час походу на Взантю.

Псля перемог кивського князя Святослава над Хозарським каганатом печензьк племена, яких до цього стримувала Хозаря, рушили до кордонв Рус. Вони почали нередко турбувати Русь своми нападами. Сам Святослав загинув у бою з печенгами бля днпровських порогв. Як свдчать лтописи, упродовж 9151036 pp. Кивська Русь 16 разв воювала з ними, не рахуючи дрбних сутичок.

Остаточну поразку печенгам пд стнами Кива в 1036 р. нанс Ярослав Мудрий. Псля цього вони майже не згадуються у лтописах. Частина печенгв на початку XI ст. пд тиском торкв половцв пдкорилася м, частина ж переселилася на Балканський пвострв. Досить значне угруповання печенгв визнало владу руських князв, оселилося на землях Рус ослов'янилося. У XII ст. лтопис згаду печенгв у склад об'днання "чорних клобукв" (так х називали за вигляд головних уборв), що виникло в Поросс.

з лтописв вдомо про племена торкв (або гузв), як нередко виступали союзниками кивських князв. Торки також належали до кочових тюркомовних племен, як в другй половин X першй половин XI ст. прийшли в причорноморськ степи з пвнчно-схдного Прикаспю. У 1060 р. об'днан вйська руських князв розгромили торкв. Пд тиском половцв вони вимушен були звернутися за захистом до Рус та, отримавши його, оселилися разом з угрупованнями печенгв берендев у Поросс, увйшовши до Чорноклобутського об'днання.

У 1055 р. на кордонах Рус вперше з'явився новий кочовий люд половц. Це тюркомовне угруповання племен, вдоме в захдних джерелах пд назвою "куманв", у другй половин XI ст. прийшло з Пвнчно-Захдного Казахстану в причорноморськ степи, витснивши звдти печенгв. Вд цього часу Пвдень Украни згадуться в лтописах як половецька земля. Цей край 100 для Рус, за висловом автора "Слова о полку пламеневм", "землею незнаною", яка розкинулася вд Посулля (територя вздовж рчки Сула) на пвноч до Корсуня на пвдн та Волги на сход.

Укранськ княз не раз прогуливались походами в половецьку землю, щоб припинити набги половецьких орд. Велик походи 1103, 1107, 1109 та 1111 pp. закнчилися перемогою княжих вйськ. Походи проти половцв доповнювалися заходами щодо змцнення пвденних кордонв Рус. Наприкнц XI ст. було побудовано нов лн оборонних укрплень по рчках Сула, Рось Днпро. Особливо важливу роль вдгравала Посульська лня, що захищала вд половецьких нападв лвобережн земл Рус.

У другй чверт XII ст. прикордонн руськ земл були фактично спустошен внаслдок посилення нападв половцв.

У 70-х pp. XII ст. хан Кончак об'днав половецьк орди в басейн Севрського Днця. Саме вн у 1185 р. очолив половцв у битв з новгород-сверським дворянином горем Святославичем. Похд пламенея, як вдомо, був невдалим, а сам князь потрапив у полон до половцв. Навесн наступного року гор з допомогою половця Овлура втк з полону, повернувся на Батьквщину продовжив боротьбу.

У середин XIII ст. основна маса половцв була пдкорена монголо-татарами, а частина переселилася до Угорщини.

Кочов народи залишили помтний слд в стор Украни. Заселяючи Пвнчне Причорномор'я, вони впродовж тривалого часу впливали на матеральну духовну культуру населення укранських земель.