Як мали права Рестрове козацтво?

Рестрових козакв звльнено вд юрисдикц локальних урядв пддано влад козацького старшого (перший старший шляхтич Ян Бадовський). За Стефана Баторя рестр збльшено документом вд 16 вересня 1578 року до 500 осб,[1] потм до 600 козакв козацьким гетьманом (dux supremus) призначено брацлавського кастеляна, черкаського старосту князя Михайла Вишневецького.

1590 року загальний сейм Реч Посполито ухвалив збльшити рестр до 1000 козакв. Крм оборони кордонв рестровц мали стримувати нших козакв вд самовльних виправ на Молдавю, головний табр перенесли з Базавлуку до урочища Кременчуг на молдавському берез Днстра. Базою прованту та матерально пдтримки замсть Черкаського староства стало Снятинське. Снятинський предводитель Миколай Язловецький став старшим над козаками, Оришевський Ян його поручником (заступником).[2]

Рестров козаки одержали додатков привле: звльнення вд податкв, право землеволодння, самоуправлння з назначеною старшиною; вони мали свй прапор, литаври й нш нсигн. Рестров козаки одержували платню гршми й одягом; м передано у власнсть мстечко Трахтемирв з Зарубським монастирем для розмщення арсеналу вйськового шпиталю (див. Трахтемирвський монастир). Рестров козаки дстали офцйну назву Запорозького, або Низового вйська.