СРОЧНО!!!!!!! Складить розповдь на тему Життя укранських мст у XVl ст.

Поглиблення суспльного подлу прац у другй половин XVI першй половин XVII ст. сприяло появ на Укран нових мст. У цей час в Схднй Укран були заснован Конотоп, Фаств, Лисянка, Шаргород, Кременчук, Гадяч, Миргород, Яготин, Старокостянтинв, Умань, Бориспль, Гайсин та 10-ки нших мст сотн мстечок. У Волинському воводств в середин XVI ст. нараховувалося 68, а в 1629 p. вже 114 мст. Держава й окрем феодали одержували вд них значн доходи (збори з ремсникв торговцв, плату за прозд через м100, за мсце на ринку тощо). Як видно з люстрац XVII ст., навть деяк мстечка стали давати свом власникам у п'ять десять разв бльше заработку, нж села, на мсц яких вони виникли.

Одночасно зростали стар м100 й мстечка. Наприклад, за 15521622 pp. у Канев кльксть будинкв збльшилася майже у см разв (з 226 до 1644), у Черкасах в 4,5 раза (з 257 до 1120), у Кив в 3,6 раза (з 487 до 1750). В 3040-х роках XVII ст. особливо нтенсивно розвивалися мстечка у Поднпров'. Так, лише за десятирччя (16301640) Котельва зросла бльш як у 9 разв (з 70 до 633 будинкв), Василькв понад 8 (з 60 до 500), Лубни майже в 6 разв (з 153 до 882).

У 40-х роках XVII ст. на Укран налчувалося вже близько тисяч мст мстечок. Деяк з них мали значне, як на той час, населення (Львв 1518 тис., Кив 15 тис., Меджибж 12 тис., Бла Церква понад 10,7 тис., Животикв понад 10,1 тис., Острог 10 тис., Кам'янець щонайменше 10 тис.). Типовим, однак, для Украни на той час було м100 з 23 тис. жителв.

Мста, як належали держав (королвськ), були також адмнстративними центрами й управлялись найчастше на основ магдебурзького права. Але бльшсть х належала феодалам, у тому числ й церкв (католицькй або православнй). Так, у Кивському воводств з 206 мст королвських було 46, приватновласницьких 150, церковних 10; у Брацлавському воводств з 117 мст вдповдно: королвських 6, панських 111 т. д. Загалом на Укран понад 80% мст становили приватну власнсть, окрем з их також користувалися магдебурзьким правом. Деяк магнати володли багатьма мстами. Концпольському, наприклад, лише на Брацлавщин належало 170 мст мстечок, Острозькому 80 тощо.

Розвиток мст, однак, гальмувався рядом факторв, зокрема так званими юридиками земельними володннями на територ королвських мст свтських духовних феодалв, як не пдлягали мським судам та адмнстрац. До них нод входили цл квартали з ремсничим торговим населенням. Утворювалися вони на основ привлев, виданих королем. Власники юридик поселяли здесь ремсникв, купцв тощо, з яких на власну користь стягували рзн збори, примушували вдбувати повинност.

Подекуди, юридики досягали значних розмрв давали велик доходи. Так, у 1629 р. в Кременц на користь колдунстрату йшла 1/3 подимного з 1224 жилих будинкв, а на десять власникв юридик 2/3. У Львов в XVII ст. на шляхетських церковних юридиках було близько 600 будинкв з населенням понад 4,5 тис. чоловк. Юридики снували також у Кив, Луцьку, Внниц, Чернгов, Самбор.

Господарська дяльнсть юридик, вилучених з компетенц мсько влади, пдривала економку мст. снування х було прямим втручанням феодалв у мське життя.

Одним з показникв рвня розвитку господарства в середньовчному мст була кльксть ремсникв ремсничих професй. Найбльше ремсникв оселилося у Кив Львов. Так, у Львов на початку XVII ст. х налчувалось близько 3 тис., у Кам'янц (1578) 391, у Луцьку (1577) 201, Остроз 138, Перемишл (1589) близько 250, Галич (16161629) близько 200, Остропол (1635) 194, Блй Церкв (1646) 297 ремсникв.

Зростання мського населення зумовило збльшення таких ремсникв, як пекар, м'ясники, рзники, пивовари, медовари, гуральники, солодвники, олйники, мельники та н.

Одночасно вдбувався подл окремих галузей ремсничого виробництва на самостйн ремесла. Так, у шкряному виробництв видлилися гарбар (чинбар) блошкрники червоношкрники, кордибанники (чорношкрники).

Загалом у першй половин XVII ст. в укранських мстах снувало близько 300 ремсничих спецальностей. Число ремсникв кльксть цехв збльшувались.

Розвиток ремесла сприяв зростанню числа торговцв рзних категорй та х капталв. У 40-х роках XVII ст. купц м. Броди . Машицький, П. Коцельський, К. Сеневич, А. Емирович продавали, наприклад, пшеницю цлими баржами, ганус сотками пудв, водили торгов операц на 10-ки тисяч злотих. У 1642 р. бродський купець Аслан закупив у краквського купця Пноц продуктв на 18 300 злотих.

Сльське господарство в мстах стало втрачати сво колишн значення. Злее в невеликих мстах мстечках ремсники ще не разорвали з ним.

Про це свдчить багато даних. Зокрема, у податкових реужас за 1570 р. зазначено, що в м. Кременц взято податок з 100, у Володимир з 91, у Теребовл з 22, Снятин з 13, Коцюбинцях з 11 ланв т. д.