У чому значення Давньогрецького мистецтва ?

Розквт давньогрецького мистецтва. Свого найвищого розквту давньогрецьке мистецтво досягло в V-IV столттях до н. е. Саме в цей порвняно короткий промжок часу були створен багато з тих найбльших творв грецького мистецтва, як понин прикрашають багато музев свту. У цей перод створювали сво творння прославлен грецьк майстри: архтектори, скульптори, художники. В Афнах та нших мстах Грец були зведен шедеври архтектури, як стали еталоном краси зразком для наслдування на багато столть.

Архтектура Стародавньо Грец. Греки надавали большого значення зовншньому вигляду свох мст пклувалися про х прикрас. Вони будували величн храми пишн громадськ будвл, прикрашали площ бломармуровими портиками безлччю прекрасних скульптур.

Найважлившими спорудами будь-якого давньогрецького мста були храми, особливо т з их, що були присвячен богу попечителю мста. У храмах еллни не тльки приносили жертви богам, а й збергали мську скарбницю, принесен в жертву дорог дарунки, вйськов трофе. На площ перед храмами в свята проходили пишн церемон влаштовувалися урочист ходи. Храми городяни намагалися робити якомога бльш ошатними. Для х спорудження залучалися кращ будвельники й архтектори, скульптори живописцы, використовувався найдорожчий блоснжний мармур. Храми були найкрасившими будвлями будь-якого грецького м100. Храм був внцем давньогрецько архтектури. У ньому втлилися вс кращ досягнення будвельникв та архтекторв Еллади. Зводився вн на ступнчастому камяному узвишш мав прямокутну форму. Зверху його внчала широка двосхилий дах, пдтримувана рядами високих колон. Спочатку х робили дуже потужними завершували зверху квадратною плитою. Так колони називалися дорическими. Пзнше греки навчилися вискати бльш тонк струнк ончн колони, що вдрзняються внчаючими х зверху двома витонченими камяними завитками.

Грецький храм мав два фронтону. Зазвичай х прикрашали статуями рельфами. Усередин кожного грецького храму помщалася статуя того божества, якому вн присвячувався. Найдосконалшим зразком грецького храму Парфенон, зведений на Афнському Акропол в V столтт до н. е. архтектором Каллкратом знаменитим скульптором Фдм.

Статуя. Скульптори зображували не тльки богв геров, а й великих людей, знаменитих полководцв, прославлених акторв, драматургв, атлетв. Скульптурами греки прикрашали площ та центральн вулиц мст, храми, громадськ будвл, театри. Наприклад, в Афнах за часв Перикла х було так багато, що еллни навть жартували: Стату в Афнах бльше, нж жителв. Матерал, з якого скульптори виготовляли сво твори, був найрзномантншим. х вирзали з дерева, вискали з мармуру, вдливали з мд та бронзи. Мармуров стату зазвичай розфарбовували в тлесний колр, а деревян нердко обклеювали тонкими пластинами з слоново кстки, вд чого вони теж набували вдтнок людсько шкри. В оч скульптур часто вставляли блискуч дорогоцнн камен. Давньогрецьк скульптори навчилися не тльки точно передавати фгури людей, а й зображати х у рус. На обличчях свох персонажв вони намагалися вдобразити напруга боротьби, радсть перемоги, гркота поразки. Сучасники сказали, що стату найбльших грецьких майстрв настльки досконал, що здаться, нби вони живой. Скульптори у свох творах намагалися втлити образи, що викликають не тльки захоплення, але бажання бути на них схожими. Вони прославляли благовидного, здорового, гармонйно розвинено людини, красу його тла. деалом справжнього громадянина були сильн чоловки борц, захисники вони з могутньою рельфною мускулатурою. Жноч скульптури були втленням грац та краси.