Чому влада Фараона була такою магутньою

 Фараон (вд давньогипетського пер-о  великий дм) назва правителя Давньогипетсько держави. Починаючи з XV ст. до н. е. (перод правлння Тутмоса III) термн фараон постйно використовувався в гипетських джерелах стосовно особи правителя держави; пзнше вн перейшов у грецьку та вропейську мови, а звдти до сучасних вропейських мов.

  Фараон, як вважалося, отримував свою владу вд бога сонця Ра, був земним утленням господа Гора нащадком господа Озрса.

  Одноосбний правитель держави, що був одночасно верховним правителем головним жерцем.

  Символами влади фараона були:

 - подвйна червоно-бла корона, яка знакзувала владу над Нижнм (червоний колр) Верхнм (блий колр) гиптом, прикрашена зображенням священно зм кобри;

Фараон Рамзес на колсниц. - скпетр, який фараон нколочено отримав вд господа сонця Ра, що пдкреслював божественне походження його влади;

 - кнут, що значив право фараона покарати будь-кого з свох пдданих.

  Ус розпорядження в держав надходили вд мен фараона й виконувалися так само неухильно, як воля богв. Вйськом мг командувати злее фараон.

  Для управлння державою фараон призначав у област (номи) номархв, а також надавав знат посади суддв та рзних начальникв (начальник доручень, начальник Будинку Збро, кервник пустел тощо).

  Фараон вважався богообразним володарем, якого гиптяни сприймали як гаранта порядку у свт та переможця темряви. Вн уособлював життву силу крани, здйснював ритуали, завдяки яким, на думку гиптян, змнювалися пори року й розпочиналися розливи Нлу.

  Усе життя фараона було суворо регламентоване й повнстю пдпорядковане спецальним ритуалам. Змнити щось у их за свом бажанням фараон не мг.

  мя кожного фараона мало певне значення: наприклад, Рамзес це народжений Ра, Аменхотеп Амон задоволений тощо. Проте промовляти вголос мя фараона заборонялося: про нього казали вн, його величнсть.

  гипетський фараон був не тльки правителем держави, а й вдгравав роль головного стрижня всього гипетського суспльства, яке було зобовязане йому не злее свом розвитком, але й фактом свого снування.

  Псля смерт фараона його владу успадковував син або нший родич.