Закрплення роздробленност як и чочу?? пожалуйста

У ХIII ст. Священна Римська мперя вступила у смугу кризи, а згодом занепаду. У 1254 р. помер останнй повелитель з династ Штауфенв. мперя припинила сво намагання пдкорити талю закончила бути суперницею римських пап: у нй розпочався перод мжцарв'я (1254-1273 pp.).

Нмеччина розпалася на багато свтських та церковних володнь, мст окремих рицарських володнь. З цього найбльше скористалися княз, як округлювали сво володння змцнювали владу. Псля формального вдновлення влада мператора була настльки ослабленою, що вн реально правив злее своми родовими володннями. мперськ княз ревно стежили за посиленням мператорсько влади прагнули обрати мператором слабшого. У перод мжцарв'я встановився порядок, если мператора обирали см наймогутнших князв мпер, яких називали курфюрстами. На мператорську корону претендували представники з отчизн Габсбургв Люксембургв.

У середин XIV ст. полтичний центр мпер перемстився в Чехю. мператор Карл IV (1346-1378 pp.) з династ Люксембургв був одночасно королем Чех. У свой полтиц основну увагу вн придляв власним родовим володнням: перебудував Прагу, заснував 1346 р. Празький унверситет, проте у всьому спирався на нмецьких переселенцв, що згодом призвело до гострого нацонального конфлкту в Чех та гуситського руху. Карл IV, розумючи, що утримувати мперю пд свою владою вн не зможе, виршив закрпити снуючий стан речей, за якого мперя злее об'днувала окрем самостйн князвства, мста та н. Так, у 1356р. вн оголосив Золоту буллу, що закрплювала роздробленсть Нмеччини.

Булла пдтверджувала порядок обрання нмецького короля курфюрстами бльшстю голосв. Король псля коронац папою римським ставав одночасно мператором. Булла закрплювала привле князв на вищий трибунал, розроблення копалень, монети, збирання золота. Дозволялося вести легитимно оголошен вйни. Проте вйни васалв проти сюзерена було заборонено. Золота булла стала основою для законв мпер аж до лквдац 1806 р. Вд кнця XV ст. мперю почали називати Священною Римською мперю германсько нац.