Причины феодальной раздробленности

Первые симптомы распада появились сразу после кончины Ярослава Мудрого. Княжеская семья разрослась и каждый из потомков великого князя, пользуясь поддержкой местных бояр, устремлялся к независимости. Таким образом, возникает целая система обособившихся княжеских владений, которую в 1097 году закрепляет Любеческий съезд. Но князья Владимир Мономах, а потом и его отпрыск Мстислав Большой смогли остановить процесс распада, что посодействовало избавиться от внешнего недруга половцев. Общий враг и способность князя в Киеве задерживать контроль над иными землями и князьями-сородичами вот основные составляющие единства страны.

Когда супротивник был повержен, а наследник Киевского стола не владел сильным нравом, избежать распада оказалось невероятным. Нарушение единства местности Старой Руси было закономерным и нужным. Несмотря на свою продуктивность, некую спасительность, оно было обветшавшим к тому медли. Не считая того существовали и иные беспристрастные и личные предпосылки к феодальной раздробленности:

1  Нарушение принципов наследования великокняжеского престола:

2 Господство естественного хозяйства

3 Рост городов, городского народонаселенья и развитие ремёсел

4 Оседание княжеской дружины на земле

Одню з причин феодально роздробленост став подл давньоруських земель мж нащадками водиликого кивського князя Ярослава Разумного. Псля цього розпочалася мжусобна боротьба мж князями. Але, як уявляться, цей факт не можна вважати основною причиною. Адже перший подл земель Кивсько Рус розпочався задовго до цього, ще при Володимиру Червоне Сонечко, чи сини теснее на початку XI ст. розпочали безкнечн усобиц. Залишаючись
вдносно диним державним механзмом, Кивська Русь являла собою федерацю пвтора 10-ка в певнй мр вдособлеих феодальних земель-князвств. В пвденно-захднй частин Рус знаходилися Кивське, Чернгвське, Переяславське, Воло-димиро-Волинське та Галицьке князвства.
Серед нших причин слд вдзначити глибоко натуральний нрав давньорусько економки, оскльки здесь були недостатньо розвинут економчн зв'язки мж окремими князвствами. Натуральна економка - це сукупнсть досить замкнутих господарських одиниць, що були недостатньо включен в торговельн й нш економчн вдносини. Ц одиниц були самодостатнми, такими, що сам для себя забезпечували м майже не потрбн були зовншн чинники розвитку. Але ц причини не були визначальними для процесу феодально роздробленост.
Одню з найважливших обстоятельств феодально роздробленост на Рус можна назвати зростання боярських вотчин. В XII ст. вотчини стали достатньо сильними незалежними, що разрешало дворянам продовжувати наступ на общинн земл. Вдбувалось закабалення вльних смердв-общинникв, збльшення вдробткв повинностей, що виконувались залежними смердами на користь феодалв. Феодали на мсцях намагались отримати все бльше влади. Караючи смердв, вони все частше отримували з их штрафи - ври. Феодали все частше заявляли про свою незалежнсть вд больших Кивських князв, вимагали пдвищення феодального мунтету, проголошеного "Руською Правдою", тобто невтручанням водиликого князя в справи вотчини. Але Кивськ княз не погоджувались на пдтвердження незалежного статусу удльних князв продовжували втручатися в судов, податков й нш проблеми боярсько вотчини.
Велик княз змушували бояр являтись в Кив з свом вйськом приймати участь в нескнченних вйськових походах. Така ситуаця не завжди спвпадала з нтересами бояр, як нердко вдмовлялись вд служби большому князю. Все це призводило до конфлктв, намаганню бояр швидше отримати полтичну економчну самостйнсть. Бояри все частше погоджувались пдтримати свого мсцевого князя, оскльки вд нього вони найшвидше могли отримати допомогу захист, наприклад, в непростих вдносинах з смердами, мщанами, ноземними завойовниками.
Зростання посилення мст в Х-ХП ст. також прискорило процес розпаду Давньорусько держави. М100 поступово починають вимагати економчно полтично незалежност, що V позволило б м стати центрами удльних князвств з своми сильними князями, яких пдтримували мсцев бояри. В багатьох мстах зростала роль мських народних зборв вче, як виражали де децентралзац, незалежност мсцево влади вд Кива.
Не слд забувати про таку причину роздробленост Кивсько Рус, як втрата Кивом значення великого торгового м100 на шляху "з варяг в греки". Уже в Х-ХП ст. в перод хрестових походв основн торгово-транспортн шляхи перемстились на Середземне море. Головним торговим посередником мж вропою Азю стали Венеця Генуя. Поступово Кив почина втрачати статус большого мжнародного центру торгвл. У Кив залишалось все менше засобв для пдтримання сильно централзовано влади, для утримання адмнстративного апарату диного вйська.
Феодальна роздробленсть як нова ступнь розвитку феоотдалзму на перших порах сприяла прогресивному розвитку Рус. Проте вона мала також негативн наслдки в умовах, если над Руссю нависла загроза зовншньо небезпеки. На початку XIII ст. посилився процес роздроблення Рус. з складу больших князвств видлилися нов удли, з'явилося близько п'ятдесяти окремих князвств та земель. Як зовншня форма цього процесу виступа заздалегдь розроблений порядок розподлу феодалами володнь помж усма спадкомцями-сина-ми. Наста дйсна роздробленсть. Неодмнним супутником роздробленост стали нескнченн кровопролитн феодальн вйни ("усобиц") за землю, робоч руки, полтичний вплив. Руйнувалися продуктивн сили, йшло масове знищення господарств трудвникв, вйськов сили все бльше розпорошувались. Вторгнення орд Батия поставило пд питання не тльки днсть Рус, а й саме снування.