Складть оповдання на тему подорож на середньовчний ярмарок на 10-13 речень

Бля монастирв, резиденцй архпископв: Кельн, Трр

Поблизу рчкових переправ, моств: Оксфорд, Кембридж, Франкфурт

Бля морських портв: Марсель, Генуя

Попри бурхливий розвиток мст навть наприкнц середньовчно стор Захдно вропи, городяни становили не бльше, нж 15 % усього населення.

Необхднсть ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр земл, тому вулиц були вузькими. нод хню ширину визначав вершник з списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в мську казну большой штраф або взагал знести будвлю. Земля у мст була дуже дорогою, тож для збльшення площ будинку городяни зводили верхн поверхи, як виступали над нижнми.

Будинки не мали нумерац, замнювали розпзнавальн знаки: символи професй, скульптурн портрети господарв навть барельфи на релгйн сюжети.

До реч, перший загальномський водопровд зявився в вроп, у Париж, злее наприкнц XII ст. А бруквка на вулицях вропейських мст ще й пзнше була рдкстю.

З змцненням мст х мешканц перетворилися на окремий стан.

Повноправних городян називали в Нмеччин бюргерами (вд нмецького бург фортеця), у Франц буржуа. Вони мали в мст сво помешкання, формували мське самоуправлння, вели судочинство. Серед бюргерв видлилася мська верхвка велик землевласники, заможн купц та майстри. Разом з сеньйорами вони становили патрицат.

Найбднш верстви населення: слуги, пдмайстри, жебраки тощо дстали назву плебс8.

Використовуючи сучасн зображення, назвть основн ознаки, за якими можна впзнати середньовчне м100.

Таллнн (Естоня) Брюссель (Бельгя)

Львв (Украна)

8  Не плутайте х з патрицями та плебеями в Давньому Рим.

2. БОРОТЬБА МСТ ЗА САМОВРЯДУВАННЯЯ Для тебя ПОМОГУ)