сторичний портрет Бенто Муссолн

деолог фашизму. Його пропагандистський талант був настльки большим, що опозиц до нього майже не снувало. Володв ораторським мистецтвом.

Спочатку вн користувався пдтримкою парламентських лбералв. З хньою допомогою вн запровадив жорстку цензуру та змнив виборч методи так, що протягом 19251926 рокв змг збрати в свох руках диктаторськ повноваження та розпустити вс нш парт. Вмло використовуючи свй абсолютний контроль над пресою, вн поступово побудував соб мдж Провдника, людини, яка завжди ма рацю та може виршити вс проблеми полтики та економки. таля швидко перетворилася на полцйну державу. З тими, хто намагався чинити йому опр, як, наприклад, соцалст Джакомо Маттеотт, Муссолн був безжалсний. Але його пропагандистський талант був настльки большим, що опозиц до нього майже не снувало.

У рзний час, починаючи з 1922-го року, Муссолн особисто керував мнстерствами внутршнх справ, зовншнх справ, колонй, пдпримництва, арм та нших вйськових формувань та суспльних робт. нод в його руках було сконцентровано до 7 посад на додачу до прем'рсько. Також вн продовжував залишатися головою Фашистсько парт (сформовано в 1921 роц) та озброно фашистсько млц. Концентраця тако влади в одних руках вдбувалася цною створення надмрно централзовано, неефективно та корумповано держави.

У 1924 роц була спроба талйських парламентарв об'днатись проти фашизму (так званий Авентинський блок), але роз'днансть опозиц отдала змогу Муссолн розгромити будь-який полтичний опр повнстю.

Муссолн виголошу промову

Пд диктаторством Муссолн парламентську систему було практично скасовано. Закони довльно переписувалися. Вс вчител в школах та унверситетах мали присягати на врнсть фашистському режиму. Муссолн сам призначав редакторв всх газет, а кожний журналст мусив мати сертифкат вд фашистсько парт, щоб мати можливсть працювати за професю. Профсплки були позбавлен сво незалежност та були нтегрован в те, що називалося корпоративною системою. Метою, яко так не було досягнуто, було помстити кожного талйця в яку-небудь професйну органзацю чи корпорацю, як вс були пд державним контролем.

Муссолн вддячив тим, хто його фнансував, переввши певну кльксть промислових галузей з державно власност у приватну. Але у 1930-х роках вн почав повертатися до протилежно крайност жорсткого державного контролю над промисловстю. Велик кошти йшли на суспльн витрати. Але економка страждала вд його надмрних зусиль зробити Королвство таля самодостатнм. Королвству таля не вистачало ресурсв на надмрну ндустралзацю.

У зовншнй полтиц Муссолн швидко перейшов вд пацифстського антимпералзму до крайньо форми агресивного нацоналзму. Одним з перших прикладв цього було його бомбардування Корфу 1923 року. Псля того вн успшно встановив маронетковий режим в Албан та завоював Лвю. Його мрю було зробити Середземне море mare nostrum (нашим морем).

1935-го року на конференц у Стрез вн допомг створити антигтлервський фронт, щоб захистити незалежнсть Австрйсько республки. Але його успшнй вйн проти Ефопсько мпер чинила опр Лга Нацй, вн був змушений шукати союзу з Третм Рейхом, яка вийшла з Лги 1933-го року. Його активне втручання в Громадянську вйну в спан у 19361939-х рр. на боц генерала Франсско Франко виключило будь-яку можливсть примирення з Французькою республкою та Великою Британю. В результат цього вн мусив змиритися з нацистським аншлюсом Австрйсько республки та роздлом Чехословацько республки 1939-го року. На Мюнхенськй конференц у вересн 1938-го року вн виступав як помркований полтик, що прагне до миру в вроп. Але його всь з Третм Рейхом отримала фактичне пдтвердження у вигляд Сталевого пакту з Гтлером у травн 1939-го року. Очевидно будучи пдпорядкованим партнером, Муссолн вслд за нацистами запровадив нацистську полтику, яка призвела до переслдування врев та створення системи апартеду в талйськй мпер.