Повсякдене життя укрансько шляхти

Укранська шляхта XVXVI ст. Князь Костянтин (Василь) Острозький

Найвищий щабель суспльно прамди тодшнього укранського суспльства посдала родова укранська знать шляхта. Слово шляхта познача аристократю привлейований стан людей здебльше вдомого та добропорядочного походження. Верхвку шляхетсько рарх посдали княз. За ними йшли пани, потм середня та дрбна шляхта. Така структура панвно верстви утвердилася в Укран з XV ст. й була поширена на Волин та Центральнй Укран до середини XVII ст.

Княз мали особливе становище в тодшньому суспльств. Няк привле н багатство, н вплив, н висок посади, не давали доступу до ц найвищо групи привлейованого стану, бо дворянином треба було народитися. Дослдники налчують понад 50 князвських родв, саме в яких укранськ мислител XVII ст. вбачали спадкомцв княжих родв Кивсько держави. Укранськ княз, як ранше, знакзували дею незалежност. Проте з посиленням польського впливу на земл Великого князвства Литовського укранськ княз втратили здатнсть на державному рвн виршувати долю сво батьквщини, вдтепер вона цлковито залежала вд вол чужих столиць: Вльна чи Кракова. Одначе княж роди (Острозьк, Вишневецьк, Корецьк, Чорторийськ, Збаразьк тощо) ще мали силу й авторитет на рвн мсцевого врядування. У хнх володннях дяло княже право з власними податками й трибуналом. Були сво митна система та вйсько. Така роль князв була традицйною вд часв Кивсько Рус. Власне, тому представники княжих смей пов'язували свй родовд з князями Кивсько Рус. Скажмо, Костянтина Острозького сучасники вважали паростю Володимира Великого, який Руську землю охрестив. Рд Острозьких у житт тогочасно Украни справд посдав особливе мсце. мена Костянтина Острозького та його молодшого сина Василя (Костянтина) протягом столть залишалися символом самобутност Рус-Украни.

Князь Василь (Костянтин) Костянтинович Острозький (15261608) одна з найвпливовших полтичних постатей свого часу. З 1559 р. був кивським воводою та володарем укранського прикордоння. Видатний культурно-освтнй дяч. Наприкнц XVI ст. найбльший псля короля землевласник Реч Посполито. Князь Костянтин володв, крм давнх волинських вотчин, 14 мстами з прилеглими селами на Кивщин, 8 на Брацлавщин, 4 в Галичин, 32 населеними пунктами в Сандомирському, Краквському, Люблнському та Мазовецькому воводствах. Рчн прибутки князя дослдники оцнюють у 10 млн злотих, а суму готвки обчислюють як два рчн бюджети Реч Посполито за мирного часу. Костянтин Острозький мав можливсть у найстислший термн виставити 1520-тисячне вйсько, що складалося з його власних бояр спадкомно шляхти васалв дому Острозьких, як за умови служби князев медлили на територ його володнь. Промовистим й той факт, що при княжому двор постйно перебувало близько 2 тис. шляхетних юнакв-слуг, як вдбували здесь лицарський вишкл. З нцативи князя Костянтина (Василя) Острозького 1576 р. в Остроз було створено культурно-освтнй осередок, з дяльност якого розпочалося вдродження укрансько школи. Не пзнше 1578 р. тут виникла слов'яно-греко-латинська школа перший вищий навчальний заклад в Укран. Псля смерт польського короля Стефана Баторя( 1586 р.) Костянтин Острозький вважався одним з можливих кандидатв на престол. Секретар папського нунця у Варшав вважав, що на боц князя дв переваги: по-перше, вн був найзаможншою людиною держави, по-приятеле, його вс шанували як людину розсудливу й гдну; дине, що стояло на завад, князь був русином вождем схизматикв.


Прикметною ознакою життя Украни кнця XVI ст. було те, що, попри споконвчну неоднорднсть, шляхетська верства прагнула здобути соб загальн права й привле, а отже, вдокремитися остаточно вд решти суспльства. Змни в становищ шляхти вдбилися в законодавчому кодекс того часу Литовському статут, вдомому в редакцях 1529-го, 1566-го та 1588 pp. За Першим (або Старим) Литовським статутом 1529 р. шляхт було гарантовано, що не можна карати без суду. Закон забезпечував шляхт також володння землею, яку не можна було вдбрати без вини. У Иному Литовському статут (1566 р.) новим стало зрвняння у правах нижчо ланки боярства-шляхти з князвсько-магнатською аристократичною верхвкою

Тож укранська шляхта за разумов бездержавност зберегла державн традиц княжого Кива й передала х козацтву провднй верств укранського суспльства ново доби.