Внутршньополтичне становище Польш у мжвонний перод.

Особливо важким було полтичне соцально економчне становище укранських земель, як  опинились в 20-х30-х роках  у склад Польщ, Румун, Чехословаччини (приблизно7 млн. укранцв).
   Найбльша кльксть укранцв (5 млн. осб) проживала на територ загарбанй Польщею: Схдна Галичина, Захдна Волинь, Полсся, Холмщина та Пдляшшя. Польський уряд обцяв кранам Антанти, що забезпечить права нацональних меншин, надасть Галичин автономю, проте зразу ж забув про сво обцянки. Бльше того, уже в 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися укранською мовою в урядових установах органах самоврядування. Бльшсть укранських шкл було переведено на двомовне навчання (фактично польськомовне). В Льввському унверситет було закрито укранськ кафедри, кльксть укранцв у ньому становила не бльше 510 %.
   Вдбувалася колонзаця укранських земель польськими осадниками (переселенц з Польщ, насамперед колишн вйськов, яким уряд роздавав кращ земл). За законом вд 17 грудня 1920 р. вони могли безкоштовно отримати з державного фонду до 45 га земл. Злее протягом 1921-1922 р. осадникам було роздано пд колонзацю, зокрема: на Волин 112 тис. га, на Полсс 113 тис. га, у Схднй Галичин майже 200 тис. га. До 1938 p. х прибуло в села 200 тис., крм того у м100 100 тисяч. Вони займали посади дрбних бюрократв, полцав, поштових залзничних працвникв тощо.
   Необхдно врахувати те, що в економчному вдношенн захдноукранськ земл були аграрними колонями Польщ, як постачали сировину дешева робочу силу.  
   Польськ владн структури посилили гонння на православну церкву, яка на Волин, Полсс Холмщин була главною опорою укрансько нацонально самобутност. 190 православних храмв було зруйновано, понад 150 передано католикам унатам. з 380 православних церков, що були на Волин до 1914 р., залишилось злее 51.
   У пошуках кращо дол тисяч укранцв емгрували за кордон. нш ставали на шлях боротьби проти польських порядкв за сво соцальне нацональне визволення. Точкою вдлку тако боротьби можна вважати 20-тисячний мтинг на початку 20-х рокв у Львов бля храму Св. Юра, на якому ус присутн проголосили  присягу, зачитану визначним дячем галицького нацонально-визвольного руху Ю. Романчуком: Ми, укранський люд, клянемося, що несли не погодимося на панування Польщ над нами й кожну нагоду використамо, щоб ненависне нам ярмо невол з себе скинути та залучитися з цлим большим укранським народом в однй, незалежнй, соборнй держав.
   Певний опр колонзаторськй полтиц  властей   чинили  кооперативн   органзац,   культурно-просвтницьк товариства  Просвта,  Рдна  школа,  молоджн обднання Сокл, Пласт та нш органзац полтичн парт.
   Найчисельншим  найвпливовшим серед их було Нацонально-демократичне обднання (УНДО) пд проводом Д. Левицького, В. Разумного, С. Барана та н. Провдними деями УНДО були: право на нацональне самовизначення, соцальна справедливсть демократя, проведення аграрних реформ.
   Лве крило в боротьб трудящих краю представляла Комунстична партя Захдно Украни (КПЗУ), яка дяла в пдплл, спираючись на легальну органзацю робтничо-селянське соцалстичне обднання (сельроб). У 1934 р. в рядах нараховувалось понад 4 тис. осб.
   Заради сторично справедливост необхдно вдзначити, що опозицйний рух укрансько громади в Польщ негласно пдтримувався з СРСР, перш за все шляхом фнансового пдгодовування мсцевих органзацй. Як вдзнача член-кореспондент  НАН Украни Володимир Литвин (Глас Украни, 2002, 9 листопада0: Уряд радянсько Украни щорчно витрачав на це з санкцй Москви сотн тисяч золотих рублв. Найбльшими споживачами тамного кошторису були Львв Варшава. Фнансувалися рзномантн культурно-просвтницьк економчн органзац Сель роб, УНДП, приватн укранськ школи, кооперативн сплки та видавництва, журнали Культура, Праця, Нов шляхи, газети Рада, Сла, Свтло, нацональний етнографчний музей у Львов, Наукове товариство м.. Т. Шевченка.
   У 30-х роках зроста вплив нацоналстичних угрупувань, зокрема такового дейно-полтичного руху, як Органзаця Укранських Нацоналств (ОУН), яка була утворена в 1929 р. у Вдн (очолив .Коновалець). Вона дотримувалася вйськових засад кервництва конспративних методв суворо дисциплни, здйснювала акти саботажу (пдпали маткв помщикв садиб осадникв, руйнування телеграфно телефоннох мереж, диверс на залзницях т. п.), експропрац банкв, майна державних установ, а також проводила кампан полтичного терору проти представникв польсько держави тих укранцв, як не погоджувались з полтикою ОУН.