зовншня полтика вана строгого охарактеризувати

.

Основним завданням було об'днання руських земель. Це давало можливсть активзувати зовншньополтичну дяльнсть. Псля приднання до Москви Пскова та Смоленська при Васил III, основним напрямком 100 пвденно-схдний, схдний захдний. Головними напрямками вана IV залишалися схдний захдний. Казанська неувязка (систематичн набги на Росю казанських ханв) постйно вдволкала вана Строгого вд виршення балтйсько проблеми. Волзький торговий шлях, родюч поволзьк земл так само були дуже приваблив для московського уряду

На пвденному напрямку основне завдання становила захист росйських кордонв вд набгв кримських татар. З цю метою була побудована нова оборонна лня - Тульська засчнихриса. Похд росйських вйськ на Крим 1559 р закнчився невдачею. Як вже говорилося вище, в 1571 р кримський хан Девлет-Грей здйснив набг на Москву. Наступний набг кримчан влтку 1 572 вдалося зупинити. Ханське вйсько було розбите дворянином М.. Воротинського.
Правлння вибраних рад вдзначено большими успхами у зовншнй полтиц держави на схдному напрямку. На початку 1550-х рр. до Росйсько держави були приднан 2 больших татарських держави, що утворилися псля розпаду Золото Орди: в 1552 р було завойовано Казанське ханство, в 1556 р - Астраханське ханство. Таким чином, меж Московського королевства переступили за Волгу наблизилися до кордонв Аз. Цей рубж було перейдено на початку 1580-х рр. Озброна на кошти багатих купцв Строганових експедиця козакв на чол з рмаком Тимофйовичем здйснила похд до Сибру, розбила вйська сибрського хана Кучума приднала його земл до Росйсько держави. З цього моменту почалося освоння Сибру росйськими людьми.
Псля приднання Поволжя проритетним у зовншнй полтиц стало Захдний напрямок. Головною метою розпочато в 1558 р Лвонсько вйни стало завоювання Росю виходу до Балтйського моря. У 1558-1560 рр. вйськов д велися проти лицарського Лвонського ордену, якому належала територя Прибалтики. Початок вйни виявилося вдалим: вйська вана IV пройшли майже всю Лвоню, брали 20 мст, Орден був фактично розгромлений. Року 1561 Лвонський орден розпався. Однак перемоги росйсько збро йшли врозрз з нтересами Польщ, Дан Швец, до яких перейшли колишн володння Ордена, тому Рос довелося битися вже з трьома сильними супротивниками. У 1563-1564 рр. росйськ вйська зазнали ряд серйозних поразок. Польща Литва, як боялися посилення Рос також прагнули до захоплення Лвон, 1569 р об'дналися в дину державу Рч Посполиту. В итог Рося програла Ливонскую вйну. У 1582 р в Ям-Запольсько було укладено перемир'я, згдно з яким мж Росю Польщею збергалася стара державний кордон. Перемир'я з Швецю було укладено в 1583 р в м Плюсс. Рося не тльки не придбала бажаного виходу до моря, але змушена була поступитися Ям, Копор', вангород прилегле до их пвденне узбережжя Фнсько затоки.