Правове становище рзних груп населення в Римськй Республцs

Основним соцальним подлом у Рим був подл на вльних рабв. днсть вльних громадян Риму (квритв) деякий час пдтримувалася снуванням х колективно (державно) власност на землю рабв, як належали держав. Однак з часом колективна власнсть на землю ставала дедал бльш фктивною, суспльний земельний фонд переходив до окремих власникв, поки нарешт аграрний закон 111 р. до н. е. не лквдував його, остаточно утвердивши приватну власнсть на землю.

Вльн у Рим розпалися на дв соцально-класов групи: заможну верхвку рабовласникв (землевласникв, торговцв) дрбних виробникв (землеробв ремсникв), що становили бльшсть суспльства. До останнх примикала мська бднота. З огляду на те, що рабство спершу малюсенько патрархальний нрав, боротьба мж большими рабовласниками дрбними виробниками, як найчастше сам обробляли землю працювали в майстернях, тривалий час становила основний змст стор Римсько республки. Пзнше на перший план виступа протирччя мж рабами рабовласниками.

Правове становище особи у Рим характеризувалося трьома статусами свободи, громадянства, см'. Лише особа, яка малюсенька ус ц статуси, була повнстю правоздатною. У публчному прав це значило мати право брати участь у народних зборах обймати державн посади. У частному прав це давало право укладати римський шлюб брати участь в майнових правовдносинах.