черта видв тоталтаризму

Тоталтаризм це деспотичний, диктаторський режим, який у першй половин XX ст. встановлено в багатьох кранах вропи, Аз та Латинсько Америки. Першою тоталтарною державою псля жовтневого перевороту 1917 р. став Радянський Союз. У 2030-т роки XX ст. тоталтаризм утвердився також в тал, Нмеччин, Югослав, Грец, спан, Португал, Румун, Болгар, Гватемал, Сальвадор, Япон. Згодом, псля Друго свтово вйни, пд тиском Радянського Союзу тоталтарн режими комунстичного зразка сформовано у Польщ, Угорщин, Чехословаччин, Болгар, Румун, Югослав, НДР, Кита, В'тнам, Пвнчнй Кожуре, Лаос, Камбодж та на Куб. Чим же тоталтаризм (вд лат. totalis весь, цлий, повний) вдрзняться вд демократ? Вдповдь на це запитання дають дослдження багатьох полтологв та соцологв (X. Аренд, Ф. Гак, К. Фрдрх, 3. Бжезнський, Л. Шапро, К. Полен), як дйшли висновку, що поняття тоталтаризму стосуться не злее полтично влади чи держави. Воно характеризу стан ус соцально системи. Втручаючись у вс сфери життдяльност суспльства, режим встановлю над ними тоталтарний контроль намагаться перебудувати суспльство згдно з свою доктриною. Отже, тоталтаризм це полтичний режим суспльна система, як характеризуються здйсненням певною полтичною системою повного контролю над життдяльнстю всього суспльства життям кожно людини зокрема, жорсткою регламентацю з боку держави, яка при цьому опираться на засоби прямого збройного насильства, що поширються на функцонування усх суспльних сфер. Засновники теор тоталтаризму талйц Б. Муссолн та Д. Джентле оперували термном у положительному значенн й вдзначали тоталтаризм як днсть особистост, парт та держави в м'я вищо нацонально де. Отже, тоталтаризм як теоря практика зрс на соцально-сторичному рунт XX ст. У цей час уже стало зрозумлим, що розвиток суспльства неминуче супроводжують змни в систем розподлу прац, поява нових видв потреб, як призводять до втрати керованост державою соцальними процесами. Водночас хаос структурних змн органи влади намагалися подолати простими ршеннями, пошуком певно де, здатно нтегрувати вс соцальн групи. Це логчно зумовило поступову актуалзацю тоталтарно де. Але тоталтаризм значно ранше започаткував власне дейне формування. Це вдбувалося в контекст сторичного розвитку полтично думки, зосереджено на обрунтуванн переваг етатизму, тобто необмежено влади держави, й автократ самодержавного правлння. З давнх-давен генезис де полного пдкорення ндивда державою було зумовлено реакцю на рзномантнсть людських потреб форм розподлу прац, як постйно трансформувалися. саме у держав перебував диний центр примирення рзномантних нтересв, з якого також вдбувалося управлння всма соцальними процесами. Автократична традиця в управлнн суспльством була властива полтичнй думц Слету Заходу: на Сход це школа легств (середина IV ст. до н. е.), на Заход це полтична флософя Платона. За Платоном, верно органзована держава необхдна для формування морально досконало людини: задля блага суспльства особ заборонено все, що порушу державну днсть (см'ю, приватну власнсть, пошук стини). Те, що у XX ст. вказану дею втлено на практиц у деяких кранах, отдало змогу виявити систематизувати ознаки тоталтаризму, визначити його видову специфку. Критику теор тоталтаризму започаткували прац Ханни Арендт (19061975 pp.). тому, незважаючи на суттв вдмнност, обрунтування тоталтарно модел держави у Платона, Т. Мора, Т. Кампанелли, Сен-Смона, Ж.-Ж. Руссо, а згодом у К. Маркса, Ф. Нцше, В. Ленна дослдники обрунтували спльну логку ознак тоталтарних концепцй. По-перше, генетичн витоки тоталтаризму перебувають у полтизац соцальних утонулй. Утопя як закрита, завершена система, котра опису деальний суспльний устрй, не залиша у ньому мсця для дисгармон, суперечностей ворожих й дей та дй. Отже, тоталтарна утонуля реалзуться у форм деолог, яка досить чтко обрунтову мету колективних дй. У нй спльн цл конкретизуються втлюються соцальним та економчним плануванням.