Национально-освободительное Италия 1815-1847

Бльшсть нмецьких полтикв дячв культури розраховувала, що псля перемоги над Наполеоном х люд нарешт здобуде державну днсть та полтичну свободу. Але н сподвання не справдилися. Створений за ршенням Вденського конгресу Нмецький альянс снував злее на папер, позаяк не мав диного Уряду, спльного законодавства та збройних сил. Союзний сейм, який пд головуванням представника Австрйсько мпер збирався у Франкфурт-на-Майн, реально влади не мав. Кожна з держав Нмецького союзу малюсенька свого монарха, уряд, армю, грошову систему та власн митн тарифи. У бльшост нмецьких держав снували абсолютн монарх, за яких громадяни не мали няких полтичних прав свобод.

Полтична роздробленсть заважала також економчному розвитков крани. На тих землях, як пд час наполеонвських вйн входили до складу мпер, розпочався процес розкрпачення селян. Одначе тепер його було згорнуто. Це стримувало розвиток сльського господарства та формування ринку вльно робочо сили. Розвитков промисловост та становленню диного нацонального ринку заважало снування митних кордонв мж численними нмецькими державами. Промислова революця розпочалася в Нмеччин у 30-х pp. - пзнше, нж в Англ та Франц. Найбльших успхв промислове виробництво досягло у трьох районах: Рейнсько-Вестфальському, Слез та Саксон'. Зростанню грничо та хмчно промисловост сприяло використання машин запровадження технчних винаходв. У 1822 р. в усй Нмеччин працювало лише дв паров машини, 1847 р. - понад тисячу. У 1835 р. у кран було збудовано першу залзницю завдовжки всього 6 км. Це було на десять рокв пзнше, нж в Англ, та на п'ять, нж у Франц.

У 1834 р. 18 нмецьких держав об'днались у митний альянс, учасники якого скасовували мито на товари, що ввозилися. Одначе це не виршувало складних заморочек.

Потреби економчного розвитку Нмеччини вимагали подолання роздробленост крани.

2. Боротьба за демократичн реформи та днсть Нмеччини

Створення Нмецького союзу привело до поширення в Нмеччин надй на те, що таке згуртування забезпечить економчну днсть нмецьких держав, сприятиме впровадженню лберальних конституцй. Ц над не справдилися.

Мр про дину Нмеччину, в якй будуть забезпечен конституцю невд'мн права людини та громадянина, набули поширення насамперед у студентському середовищ. У 1815 р. студенти нського унверситету створили товариство, яке пропагувало дею нацонального об'днання Нмеччини. Ц вимоги вони поднували з виступами проти реакцйних порядкв. Восени 1817 р. студенти влаштували святкування 300-рчного ювлею Реформац у Вартбурз. Вони привселюдно спалили на багатт символи снуючих порядкв, з-помж яких були: австрйський полцейський кий, офцерський корсет, "Кодекс жандармер". Ц под для австрйського канцлера Меттернха стали приводом розпочати кампаню проти "надзвичайного лбералзму" та "мятежвного духу" нмецького студентства. Одначе рух за демократизацю суспльного життя та об'днання крани не припинявся.

У 1819 р. на з'зд нмецьких монархв у Карлсбад було ухвалено заходи для придушення опозицйних настров. В унверситетах запровадили жорсткий контроль, багато осб опинилось у в'язницях, розпочався полцейський терор.

3. Активзаця опозицйного руху у 30-40-х pp. Фрдрх Лст

..