Мелетй Смотрицький Його дитинство, дяльнсть, сторичне значення.

елетй Смотрицький народився у шляхетськй см' руського (укранського) письменника-полем100 Герасима Смотрицького, у мстечку Смотрич, тепер смт. Дунавецького району Хмельницько област, або у м. Кам'янц ц ж област, чи в Остроз[4].

Навчався в Острозькй школ, потм (15941600, за пдтримки князя Василя Костянтина Острозького) у Вленськй академ зутв. За нформацю надсланою до Риму у 1630 роц його кратко бограф, закнчив менш студ гуманстичн. Через занепоконня батькв, родичв його релгйними переконаннями, отриманими пд час навчання, був висланий навчатись до Нмеччини до шкл протестантв. За рапортом папського нунця у Варшав А.Сантакроче був виключений з Академ через схизму.[5]; слухав лекц у Вроцлавському, Лейпцизькому, Вттенберзькому й Нюрнберзькому унверситетах як наставник (прецептор) юного князя Богдана Соломирецького. моврно, за кордоном одержав учений ступнь доктора медицини.

У 1601 роц мешкав у матку князв Соломирецьких, де навчав молодих князв. Прзвище Соломирецький серед записаних навчатись у Лейпцгу 1606 року.[5] Близько 1608 року прибув до Вльна, де, ймоврно, викладав у братськй школ. Був дячем Вленського православного братства, за його дорученням виступав з полемчними творами.[6]

Пд псевдонмом Теофл Ортолог 1610 року надрукував свй видатний полемчний твр Тренос (ринос). Приблизно в 16151618 викладав церковнослов'янську та латинську мови в Кивськй братськй школ, був одним з перших ректорв. У 1616 виходить його переклад староукранською мовою вангеля учительного Калиста. У 1618 повернувся до Вльна, де в Святодухвському монастир постригся в ченц пд м'ям Мелетй.

1619 року у м. в' (Вевс) бля Вльна вийшла друком його славнозвсна праця рамматки Славенския правилное Cvнтама. Деяк бографи Смотрицького пишуть, що вн у 16171620 роках склав лексикон (але жодних слдв словника не збереглося), ранше (1615 року) у Кельн опублкував граматику грецько мови. Брав участь у написанн Букваря языка славенска, надрукованого 1618 року в в'.

1620 року висвячений на православного архпископа полоцького, пископа втебського й мстиславського. Ведучи мову про вдродження православ'я в слов'янському свт, висловлювався за принесення в Московське королевство православно вченост.[7].

Видав низку антиунатських творв налаштовував простолюд до переслдувань з'динених з Апостольським престолом у Рим. Саме з його дяльнстю пов'язували загибель полоцького унйного архипископа Йосафата Кунцевича. У зв'язку з останнм на початку 1624 року Смотрицький вирушив з Кива у подорож на Схд (Константинополь, Палестина, гипет). Навесн 1625 року повернувся до Кива розчарований побаченим занепадом Схдно Церкви перейшов до унйно Церкви.

Влтку 1627 року перебував в Дерман як архимандрит Дерманського монастиря, що знаходився на територ володнь брацлавського воводи князя Олександра Заславського, який був католиком. 6 липня 1627 року у матку Заславського в присутност кивського унйного митрополита Йосифа Велямина Рутського склав визнання ври, написав листи до Папи Урбана VIII, кардинала О. Бандн, Свято Канцеляр.

2131 серпня 1627 року написав листа до патрарха Кирила Лукарса з проханням детально пояснити Православну доктрину ври. Близько 8/18 вересня в Кив зустрвся, зокрема, з овом Борецьким Петром Могилою. Перед Зеленими святами закнчив писати Апологю. Брав участь Синод православно Церкви у Кив 13/23 серпня 1628 року з метою переконати рархв у правот унйно де. Але 14/24 серпня пд час служби в Киво-Печерськй лавр вс православн пископи прокляли Апологю М. Смотрицького, рукопис разорвали, розкидали. Аби уникнути переслдувань, вн публчно погодився з цим, але, покинувши Кив, отдал працював для поширення унйно де.

Папа Урбан VIII 5 червня 1631 року надав Мелетю Смотрицькому посаду (титул) раполтанського архпископа, який пд юрисдикцю Антохйського Патрарха.

Протягом 16281629 рокв видав клька книжок, у яких обрунтовував та аргументував свй учинок, агтував за справу церковного днання, за скликання храму для примирення укранських церков.

Помер у 1633 роц в сел Дермань (нин Здолбунвський район Рвненсько област); похований у Дерманському монастир. За спогадами його сповдника зута Войцеха Кортицького перед смертю попросив дати йому папську буллу, яку йому дали через 5 годин псля смерт. Клька днв були марн спроби багатьох забрати вспять з холодно руки; це зробив Йосиф Рутський.[8]  

Мелетй Смотрицький використовував для написання свох творв польську мову.