Складть таблицю розвиток руських князвств у часи роздробленост Кивсько держави.

Кивське князвство.  Бльшсть його земель розташовувалося на Правобережж. На пвноч це велика частина Полсся, на заход земл аж до Волин. На пвдн Кивське князвство межувало з половецьким степом, лише на сход йому належала вузька смуга вздовж лвого берега Днпра. Кивська земля була одню з найбльш густонаселених земель Рус. Лтописи називають близько 80 мст мстечок, розташованих здесь. Серед их так велик, як Кив, Вишгород, Блгород, Василв, скоростень, Овруч, Городськ, Туров, Корсунь, Юр'в. Джерелом багатства кивських земель були родюч чорноземи й полськ корисн копалини. Було до чого докладати руки й працьовитим землеробам, вмлим майстрам-ремсникам. Вигдне розташування князвства сприяло розвитку торгвл. Мережа рчок пов'язувала Кивську землю з найвддаленшими куточками Рус та сусднми народами.Взовн. полтиц створювали походи проти Взант пдкорили древлян, сверян, радимичв, в'ятичв, схдних хорватв, дулбв, тиверцв, кривчв . в внутр пол. створювали збльшували податки.

Переяславське князвство.  Розташоване в безпосереднй близькост до земель мешкання кочвникв (формально аж до Днпрових порогв), воно було вельми почесним, хоч нелегким володнням. Проте в XIIXIII ст. Переяславщина не мала полтично самостйност та цлком залежала вд Кива. Центр князвства м100 Переяслав було одним з найбльших градв Пвденно Рус. Переяслав вдгравав важливу роль у боротьб з половцями. Надйн мури майстерно збудовано фортец слугували захистом не тльки для прикордонного мста, а й ус Рус.

Чернгово-Сверське князвство. Найбльшим князвством Пвденно Рус було Чернгвське. Остаточно воно склалося в XI ст., коли Ярослав Мудрий вддав Чернгову колишн земл сверян, радимичв, в'ятичв, а також Муромську волость Тьмутаракань. Чернгвське князвство займало земл на Лвобережж (головна х частина у басейн рчки Десни).

Усередин XII ст. вд Чернгова вдокремилося Новгород-Сверське князвство, а згодом й нш земл, де виникли дрбнш князвства. Багато подй стор Кивсько Рус пов'язано з мстами Чернгвщини Чернговом, Новгородом-Сверським, Путивлем, Брянськом, Курськом, Стародубом. Столичне м100 Чернгв посотдало приятеле псля Кива мсце серед найбльших мст Пвденно Рус. 

Галицьке та Волинське князвства. Обидва князвства мали вдале розташування, недосяжне для кочових нападникв з степу. Волинь особливо Галичина були густо заселеними, а хн м100 стояли на стратегчно важливих торговельних шляхах з Заходу. Ремсники становили основну частину населення галицьких мст. Саме мське ремесло визначало високий рвень матерально культури цього краю. Крм того, в Галичин мстилися велик родовища сол.

 Полтичний центр князвства перемстився з Перемишля до Галича, що розташовувався бля карпатських соляних копалень. Першими в Галичин незалежно вд кивського князя управляли Ростиславич, нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волин влада належала Мстиславичам, що водили свй рд вд Володимира Мономаха (теж онука Ярослава Разумного).