Особливост правлння абсолютних монархв у рзних кранах вропи

В одних державах це вдбулося ранше, в нших - дещо пзнше (в Англ, наприклад, вершиною абсолютизму вважають лизавету (померла у 1603 p.), у Франц - Людовка XVI (помер у 1715 р.), в Рос -Катерину II (померла у 1796 p.). Окрем держави вимушен були пройти цей етап навть у склад нших держав - так, Польща не зумла вберегти свою шляхетську демократю, втратила незалежнсть була у итог трьох подлв розделена мж Австрю, Росю та Пруссю. Нарешт, державний абсолютизм одних держав вдрзнявся вд абсолютистського режиму нших (здесь досить порвняти Англю та Францю).Чому так?

З ншого боку, згадаймо горду заяву Людовка XVI: Держава - це я. Цкаво побачити, чим обернулося для держави права вропейських кран таке необмежене зосередження в одних руках ус повноти виконавчо, законодавчо та судово влади?Чи може абсолютизм, нехай навть найбльш просвчений, виршити ус проблеми свох пдданих, зробити державу не злее вйськово могутньою, але й багатою та процвтаючою? Чого насправд вартий аргумент монархств усх часв людв про те, що: Повелитель не зраджу?

Як змни у державному устро впливали на право цих кран?

Передумови абсолютизму

Абсолютизмом (вд латинського absolut - необмежений, безумовний) називаться абсолютна необмежена монархя, самодержавна влада. Це форма правлння, за котро верховна влада повнстю належить однй особ - монархов. В кранах Захдно вропи абсолютн монарх складаються в XV-XVI ст., вони приходять на змну станово-представницько монарх. Безусловна монархя поста як арбтр мж старим пануючим класом феодалв та буржуазю як захисниця обох класв вд революцйного руху народних мас, як пддаються феодальнй, капталстичнй експлуатац. Буржуазя 100 усе могутншим в економчному вдношенн класом, але все ж недостатньо мцним, щоб ставити питання про захоплення одноосбно влади. Посилення позицй буржуаз объяснються стрмким економчним прогресом у промисловост. Поява водяних колс, механчного дуття

в металурги, удосконалення ткацького верстата ведуть до укрупнення виробництва та розорення маси кустарних ремсникв. Мцна королвська влада стимулю економчний прогрес, що проходить в умовах активного пасивного опору трудового люду. Капталзм в його раннх проявах означав катастрофу для дрбних виробникв у мст та на сел, основна маса населення перетворються на пролетарв, тобто людей, позбавлених засобв знарядь виробництва, отже, засобв снування. Мануфактури не могли вдразу забезпечити працею усю масу безземельних селян та розорених ремсникв. Велика х кльксть була змушена бродити кранами вропи в пошуках випадково роботи, а без не - займатися жебрацтвом, краджками грабежами.

Буржуазя потребувала мцно влади з репресивно-каральним апаратом, такою владою став абсолютизм. Наприклад, в Англ за законом короля Едуарда VI, виданому в 1547 p., кожний, хто ухилявся вд роботи, вддавався у рабство тй особ, яка доносила на нього. Того, хто ухилявся вд роботи на умовах працедавця, могли закувати в кайдани тим змушувати до прац. Якщо робтник самовльно вдлучався на два тижн, його засуджували на пожиттве рабство ставили клеймо S (slave, тобто раб) на лоб чи щоку. Якщо такий раб уткав утрет, його страчували. Буржуазя не тльки користувалася репресивними можливостями централзовано абсолютистсько влади, але й завдяки практиц купвл посад могла займати ключов позиц в урядах, у фнансовому та судовому вдомствах. Вихдц з т. зв. третього стану стають радниками королв Генрха VIII (Англя) та Людовка XIV (Франця).