В яких умовах виховувався Олександр Македонський??? Заблаговременно спасибо!

Дельфйським оракулом у сиву давнину було передбачено Македон, що як тльки Ботте, закладаючи табр, побачить ув сн вереницу кз, то вдтод на тому мсц буде закладене велике м100. Перекази сказали, що тльки завдяки тому самому дельфйському оракулов й змогла виникнути древня столиця Македон. Ранше вона називалася "Едесса", а люди знали як мсто, "багате на воду". Для самих македонян воно було "козячим мстом", вони називали його коротко - Ег. Саме в цьому мст народився найвдомший завойовник усх часв - Олександр Большой.

Щоб зрозумти, як формувався нрав майбутнього большого полководця, необхдно розглянути умови його життя, як, без сумнву, вдграли роль у його життвому самовизначенн. Вдповдно до спогадв сучасникв Олександра, у дитинств вн був дуже непосидющим хлопчиком. Його весь час тягло на простр.

Вн був волелюбний, чутливий дуже просто збуджувався. Викладач, як займалися з Олександром, вважали його то вдверто зухвалим, то сповненим щирого послуху. Це пояснювалося дуже просто. Олександр не витримував, если йому наказували, домагаючись цим його слухняност. На уроках таких учителв вн був особливо зухвалим нахабним. А тим, хто ставився до нього з повагою й розумнням, хто цнував у ньому людину й намагався впливати на нього добросердечном, з Олександром було дуже просто. Хлопчик мав дуже чутливу натуру, схильну як до гнву, так до щиро любов. Пристраст нод просто зводили його з розуму, хоча вн усе-таки мг х контролювати завдяки свой залзнй вол й горделивому духу. Чимало свох рис, зокрема непохитнсть, умння опановувати себе, невблаганнсть, юний Олександр, очевидно, успадкував вд сво матер.

моврно, про велич цього хлопчика в майбутньому можна було здогадатися, спостергаючи за ним з дитинства. Вн мг бути й невблаганним романтиком, тверезим рацоналстом, безнадйно закоханим, жорстоким валтвником.

Минали роки, Олександр дорослшав. Флп, його батько, почав вдчувати, наскльки холодно до нього ставиться його син. У ньому не вдчувалося звичайно синвсько прихильност. Швидше за все, це пояснювалося напруженими стосунками мж його батьками. Тим бльше що Олександр був дуже прив'язаний до матер. Вн знав про неврнсть свого батька, знав, що мати, Олмпада, ненавидить його, ревну. Цю жорстоксть перейняв вд матер Олександр. До того ж вн ще й заздрив свому батьков, його успнахал. Йому дуже хотлося, щоб у майбутньому йому випала можливсть помрятися з власним батьком славою й мощами.

Флп, як мг, намагався знайти спльну мову з свом сином, але вс його спроби закнчувалися розчаруванням. Вн прекрасно усвдомлював, що вплив матер на Олександра набагато бльший, нж його власний. До того ж йому було вдомо, що улюблен вчител сина Лсмах Леонд повнстю пдтримували Олмпаду. Флпов не подобалося таке ставлення, вн виршив, що Олександра може "переробити" тльки справд велика людина. Тому Флп вдправля Аристотелю на острв Лесбос сво запрошення й незабаром одержу позитивну вдповдь.

Аристотель зумв побачити в молодому Олександр найбльшого проводиря еллнв до того ж наймогутншого володаря вропи. Тому флософ погодився на пропозицю Флпа навчати його сина. Аристотель не прагнув стати радником при двор, тому що його цкавив тльки юнак. У той час флософов було приблизно 40 рокв. Аристотель не хотв видатися Олександру мудрецем з теснее усталеним свтоглядом. Його постйно кликала вперед спрага нового, незвданого. Вн просив Олександра не вважати його всезнаючим флософом, якому вдом вдповд на вс питання, тому Аристотель Олександр так потоваришували й навть полюбили один 1-го. Вони разом шукали нове, прагнули осягнути невдоме.

Минав час, Олександр рс, перетворюючись на дорослу людину. Настав такий момент, коли Флп виршив, що син став дорослим. Вн виршу доврити йому управлння державою.