Коротка бографя Петра Калнишевського

Мсце народження: село Пустовйтвка Лубенського полку бля мста Ромни (тепер Сумська область)
Походив з укрансько шляхти. Був вйськовим осавулом, потм - суддею Вйська Запорозького низового, 1762 року обраний кошовим, але того ж року, псля зустрч в Москв з царицею Катериною II, усунутий з посади. У счн 1765 року всупереч царськй вол старшина знову обрала Петра Калнишевського кошовим. За доблесть у росйсько-турецькй вйн 1768 1774 pp. Вйсько Запорозьке дстало подяку вд королев, кошовий отаман був нагороджений кавалером найвищого ордену Росйсько мпер ордену Андря Первозванного, йому було присвоно вйськовий чин генерал-лейтенанта. Вдстоював права Запоржжя, задля чого неодноразово здив з депутацями до Петербурга. Намагався посилити свою владу обмежував права старшини та козацько ради. Дбав про поширення хлборобства торгвл у запорозьких степах тим самим перешкоджав планам Рос в колонзац причорноморських степв та посиленн росйсько присутност в Укран. 4 червня 1775 року 100-тисячне вйсько пд командуванням генерал-поручика Петра Текел, повертаючись з турецько вйни, обступило Сч, скориставшись тим, що Вйсько Запорозьке ще було на турецькому фронт. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Разом з старшиною його було заарештовано i на пропозицiю Потьомкна довчно заслано до Соловецького монастиря, куди вн прибув у кiнцi липня 1776 р. У 1792 р. Петро КАлнишевський переведений в одиночну в'язницю бiля Поварнi. Указом нового Iмператора Росi Олександра Павловича вд 2 квiтня 1801 р. був помилуваний за загальною амнiстю та отримав право на вiльний вибiр мiсця проживання. За свoми лiтами (йому йшов 111 рiк) станом здоров'я залишився ченцем у монастирi, де й помер на 113 роц життя - 1803 року. Похований Петро Калнишевський на головному подвр' Соловецького монастиря перед Преображенським храмом.