Економчний розвиток захдноукранських земель у другй половин XIX столття.

Соцально-економчний розвиток захдноукранських земель у другй половин XIX ст.

Починаючи з сер. XIX ст., у Захднй Укран крзь залишки феодалзму пробивалися паростки соцального прогресу. Помтне пожвавлення в економц почалося наприкн. 60-х на поч. 70-х рокв. Та злее в 7080-т роки вдбулося становлення фабрично-заводсько промисловост, хоча й тод з 869 пдпримств Схдно Галичини бльшсть були дрбними, на яких було зайнято по 510 робтникв. Дрбн пдпримства переважали також на Буковин та в Закарпатт. Провдними були борошномельна, лсопильна, нафтова галуз, де до сер. 90-х рокв завершився промисловий переворот.

Назван вище галуз виробництва у Галичин стимулювали залзничне будвництво. У 60-т на поч. 70-х рокв захдноукранськ земл отримали залзничне сполучення з Заходом, яке здйснювалося не тльки з економчних, а й з вонно-стратегчних мркувань. Згодом воно з'днало Львв з укранськими землями, що входили до складу Рос. До поч. 1901 р. довжина залзниць досягла 3859 км, що сприяло розвитков торгвл й промисловост.

Наприкн. XIX ст. почали розвиватися металообробна та машинобудвна галуз промисловост, хоч на низькому технчному рвн.

Проте Захдна Украна залишалася землеробською. У сльському господарств почали застосовувати нову технку, вирощувати нов культури, використовувати вльнонайману працю, розвивати торгове тваринництво та зернове господарство. Земля, як ранше, була зосереджена в руках помщикв селян, як розбагатли. У Схднй Галичин налчувалося 80 % дрбних селянських господарств, на Буковин 87 %. Идентична картина спостергалася в Закарпатт.

Селяни сплачували непосильн викупн платеж, витрачали велик кошти на тривал судов процеси залси й пасовиська, пропнацю. Економчний тягар значно посилювали також прям та непрям податки, рзномантн повинност. Погршували непросту ситуацю й корчми, що стали неодмнним атрибутом захдноукранських сл.

Становище селянства Захдно Украни значно погршилося внаслдок економчно кризи 7080-х рокв XIX ст. Зокрема, Галичина за смертнстю населення посдала перше мсце в вроп. Тому не дивно, що впродовж усього пореформеного пероду не припинялася боротьба селян за сво права. У Схднй Галичин й Пвнчнй Буковин вдбувся 871 селянський виступ. Селяни використовували так форми боротьби: вдмову працювати у помщицьких матках, страйки, збори, захоплення помщицьких земель, втеч, пдпали.

Важким було становище робтникв. Тривалсть робочого денька, розмр заробтно плати, умови прац та життя залежали вд пдпримцв. Хоч у 1885 р. австро-угорський уряд видав закон про обмеження робочого дня 11 год. насправд вн тривав Значно довше. Заработная плата захдноукранських робтникв була найнижчою в мпер. До того ж жночу та дитячу працю, яку Досить широко використовували у промисловост краю, оплачували наполовину менше за чоловчу.