Чому греко католицьке духовенство виступило проти видання альнамаху

 Як соцальн проблеми снували на захдноукранських землях у першй половин XIX ст.? 2. Як розвивався укранський нацональний рух на захдноукранських землях у цей перод? 3. Що таке рутенство? Чим була обумовлена його поява?

Початок революцйних подй у Схднй Галичин. У свирепому 1848 р. у Франц спалахнула революця. Весна людв, як називали сучасники, швидко поширилася на талйськ та нмецьк земл, Австрйську мперю. Унаслдок перемоги березневого повстання 1848 р. мператор погодився надати свом пдданим демократичн свободи та оголосив вибори до першого загальномперського конституцйного рейхстагу (нижньо палати загальномперського парламенту), який мав прийняти нов закони.

У Галичин, если сюди надйшли повдомлення про вденськ под, першими активзувалися поляки. Вони стали вимагати надання обширно автоном Галичин, яку вважали виключно польським крам, сподваючись, що з не розпочнеться вдродження польсько держави. Щоб залучити на свй бк селянство, вони висунули вимогу скасування панщини. Поляки запропонували лдерам галицьких русинв приднатися до их. Однак надавати будь-як нацонально-культурн права русинам вони не збиралися, стверджуючи, що здесь нема Рус, здесь  Польща.

13 квтня у Львов поляки створили свй представницький орган Центральну раду народову, стали формувати окружн польськ ради й загони нацонально гвард. У вдповдь на це галицьк русини 2 травня 1848 р. створили Головну руську раду. поява фактично заперечувала намри полякв виступати вд усього населення Галичини.

Революцйна хвиля 1848 р. спричинила лквдацю залишкв крпосницьких вдносин на захдноукранських землях. 18 березня 1848 р., на третй день революц, угорський сейм прийняв закон про скасування панщини й надання у власнсть селян третини оброблювано земл. Дя цього закону поширювалася на Закарпаття, що перебувало пд владою Угорщини.

У Схднй Галичин про скасування панщини й надання селянам права власност на землю, яку вони обробляли, було оголошено 22 квтня. Ултку 1848 р., если селянськ заворушення охопили Буковину, австрйська влада ршенням вд 9 серпня поширила на ц земл дю законв, прийнятих стосовно селян Галичини.

Унаслдок аграрно реформи 1848 р. було лквдовано залишки старих звязкв мж селянами й землевласниками. Панщину було скасовано, селяни стали власниками земл. Вдтепер вльний селянин почав вдгравати помтну роль у суспльно-полтичному житт.

Революця докорнн змни в розвитку яких-небудь явищ природи, суспльства, метод виробництва, науц.

Головна руська рада орган громадського самоврядування укранцв, утворений 2 травня 1848 р. у Львов на хвил пднесення революцйного руху в схднй Галичин.

Дяльнсть Головно русько ради. Головна руська рада складалася з 30 постйних членв, з яких одну половину становили представники греко-католицького духовенства, другу свтська нтелгенця. Рада подлялася на окрем вддли полтичних прав, шкльництва, селянських справ тощо. Установлювалися звязки з укранцями Буковини та Закарпаття. Рада органзувала власну нацональну гвардю, а на Пдкарпатт для боротьби з угорськими повстанцями загони народно самооборони й батальйони грських стрльцв. Першим головою Ради було обрано пископа Григоря Яхимовича (17921863).

пископ Григорй Яхимович був важливою постаттю в тогочасному укранському вдродженн краю, за що сторики називають його володарем духовно укрансько держави. Вн був священиком церкви Св. Варвари у Вдн, де й здобув богословську освту. Псля повернення у Схдну Галичину працював ректором професором льввського унверситету. Пд час революц 18481849 рр. був одним з нцаторв створення Головно русько ради окремого укранського органу мсцевого самоврядування, метою дяльност якого була протидя польському впливу в кра. Вн був учасником Храму руських вчених, учасником першого загальномперського рейхстагу вд Галичини, де послдовно обстоював права русинсько спльноти в кра. з 1848 р. став перемишльським пископом, а з 1860 р.  льввським митрополитом.

У свох вимогах Головна руська рада виступала за:

 запровадження укрансько мови в школах та дловодств краю;

 забезпечення для укранцв, як для полякв, рвних можливостей обймати адмнстративн посади;

можливсть призначати на посади в адмнстрац краю лише тих чиновникв, як володють укранською мовою.

У першому номер засновано Радою щотижнево газети Зоря Галицька вд 15 травня 1848 р. мстилася вдозва до галицьких русинв, де були сформульован програмов засади дяльност.