зовншня полтика хмельницького

Зовншня полтика Б.Хмельницького була яскравим прикладом флгранно укрансько дипломат, де виражався прояв утвердити Украну як самостйну державу. 
Очоливши у якому1648 роц Нацонально-визвольну вйну, Хмельницький розумв, що для успху повстання необхдна пдтримка ззовн. Тому першу свою
дипломатичну перемогу гетьман здобув, залучивши до союзу з козаками
кримських татар. Мета його стосункв з Рччю Посполитою
полягала в тому, щоб здобути автономю для укранського козацтва шляхом перетворення його на рвноправний стан Реч Посполито.
Але небажання шляхти визнати його рвними соб в полтичному вдношенн виключала можливсть досягнути ц мети.
На думку Хмельницького, зручним кандидатом на роль покровителя Украни на мжнароднй арен був турецький султан. Проте, через поширену серед укранцв ненависть до бусурманв угода мж ними так залишилася нездйсненною.
Налагоджуючи дипломатичн стосунки з Москвою, Украна шахувала
польськ експансйн намагання. Одним з перших проявв цього було намагання гетьмана встановити винятково укранський контроль
над Блоруссю. Конкуренця й велик суперечност мж Москвою та Чигирином, яскраво виплеснут 1655 року пд час кампан проти Польщ, повною мрою виявили
чимал розбжност мж союзниками.
Згадану кампаню гетьман веде у тсному порозумнн з Швецю, паралельно усляко паралзуючи нцативи Москви. 
Неабияк нтереси щодо Украни малюсенька також Пруся, адже завдяки козацькому
повстанню пд проводом Б.Хмельницького вона отримала можливсть визволитися
з-пд впливу Польщ. 
Таким чином, Швеця Пруся складали пвнчну групу антипольсько та антимосковсько коалц.
Пвденна група коалц держав складалася з Украни, Семигороду, Молдав та Волощини. 
Так ж давн полтичн та вйськов стосунки снували мж Украною й Семигородом. 
Псля довгих переговорв мж Семигородом Украною, обома гранями 7 вересня 1656 року був пдписанний Трактат вчно приязн.
У кнц 1656 року Б. Хмельницький активно включився у справу розподлу Польщ.
Разом з тим у середовищ Османсько мпер спостергалося зростання антиукранських настров. Це змушувало Б.Хмельницького пропонувати королю шведському широкий вйськовий план коалц, що малюсенька б на мет лквдацю Туреччини. До ц коалц, згдно з задумом Б.Хмельницького, мали б увйти: Швеця, Украна, Москва, Англя, Венеця, Австря Перся. Певну роль могли в у нй
вдграти також Волощина, Молдавя, Семигород.
На превеликий жалко, погибель Большого гетьмана Б.Хмельницького поклала край цим грандозним задумам.
Завдяки свому полтичному таланту вн змг створити сильну державу, добитися
визнання на вропейськй полтичнй арен.
Основними кранами, з якими Богдан Хмельницький пдтримував активн
зв'язки були Рося, Османська мперя, Кримське ханство, Молдавя, Валахя,
Трансльваня, Англя, Австря, Швеця.
Украна Рося
Економчна пдтримка Украни Росю.
1654 р. Переяславська рада
Спльн д укранських росйських вйськ проти Польщ
Украна Кримське ханство
Вдносини викликали необхднсть мати допомогу у вйн з Рччю
Посполитою прагнення не допустити переходу татар на бк Польщ.
Украна Османська мперя
Дипломатичн зв'язки, як необхдн для боротьби з Польщею.
Б.Хмельницький шукав пдтримку султана.
Туреччина наполягала на пдданств Украни.
Украна Молдавя, Валахя, Трансльваня
Спроба Б.Хмельницьким створити антипольський альянс закнчилася
невдачею.
1653 р. утворення Молдавю, Валахю, Трансльваню антиукранського
полтичного союзу.
Украна Англя
Мжнародн звязки Олвера Кромвеля Богдана Хмельницького.
Антикатолицька спрямовансть вдносин.
Украна Австря
Пдтримка Реч Посполито. Спроба використати Украну в боротьб з
Туреччиною схилити Б. Хмельницького до миру з Польщею.
Украна Швеця
Спроба створити спльний альянс в умовах прининення Росю вонних дй
проти Реч Посполито на кнцевому етап визвольно вйни.