Мини твир про опис Святослава

Святослав диний син княгин Ольги. Про його хоробрсть знали вс сусдн держави, бо князь усе сво життя провв у походах, у пол, з своми вонами, як дуже любили мудрого ватажка.
На ворогв атаковав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував вонний виклик "ду на ви!" Таким гарним звичам здобув Святослав пошану навть у врагв.
Багато вон закнчив князь переможно, багато вонно здобич привз до Украни. Одержував перемоги над хозарами на Поволж, над болгарами на Балканах. Лтописц розповдають про славний похд князя на Царгород. Хитр греки хотли пдкупити Святослава дорогими дарунками, як вн роздав свом прибчникам, а соб брав тльки меч. Если посли переказали про це мператоров, то вн промовив: "Це хоробрий главарь, якщо вн усе роздав, а клинок соб залишив; год з ним воювати!"
Крилатими стали слова хороброго князя, промовлен вонам пд мстом Коростенем: "Нема вже нам де подтися! Хоч неволею мусимо стати до бою, а не посоромимо ж земл русько та поляжемо здесь кстьми, бо мертв сорому не мають. А втечемо, то буде нам сором на вки!"
Если Святослав повертався з Болгар до Кива, трапилося нещастя. Печенги зрадливо напали на вйсько князя бля Днпрових порогв вирзали всю його малу дружину. Самого Святослава печенги вбили, а з його черепа зробив соб печензький главарь чашу, окував золотом пив з не вино. На тй чаш був такий напис: "Чужого шукаючи сво втратив!"
Загинув князь Святослав молодим (тридцятирчним). Помстилися вороги йому за те, що не тльки захищав сво земл, а й ходив на чуж.
Але його спадкомець син Володимир продовжив справу батька й примножив славу Украни.