полетический портрет петлюры

Полтичн кола Антанти залишалися прихильниками де неподльност Рос, а у протистоянн бльшовизму ставку робили на Польщу. Поляки водили вйну за володння Схдною Галичиною. Денкнц чути не хотли про незалежну Украну, заявляли, що переговори можлив злее на грунт визнання меркнула "дино недлмо Рос". Петлюра був непримиренним не мав жодних люзй також щодо бльшовицько Рос. 2 грудня 1919 р. у вдозв до укранського народу вн, зокрема, писав: "Люд Украни та наше республканське вйсько зна, що в бльшовизм порятунку нема. Бльшовизм комунзм на укранському грунт не прийметься. Вн може посяти тльки нову мжгромадянську вйну втрет знищити Украну матерально". Сьогодн нам вдомо, яку цну оплатив укранський люд, не прислухавшись до перестороги С. Петлюри.

Але армя УНР не була здолана. За наказом Петлюри вона виступила у герочний Зимовий похд по тилах ворога, що отдало можливсть продовжити збройну боротьбу за державнсть водночас фзично зберегти ядро арм.

Петлюра ж 6 грудня 1919 р. вихав до Варшави, щоб зосередитися на справ полагодження зовншньополтичних заморочек. За умов, як склалися в кнц 1919 - на початку 1920 р., Петлюра намагався вднайти союзникв для подальшо боротьби. Збройна боротьба за державнсть проти всх зовншнх ворогв вимагала подолання блокади держав Антанти для отримання полтично, вйськово, дипломатически медично допомоги. Н уряди, що визнали УНР, н мжнародний Червоний Хрест, н нш благодйн вропейськ органзац не вважали за потрбне допомогти укранцям, як продовжували вести виснажливу, смертельну боротьбу з бльшовизмом, що готувався до походу на Захд. Було зрозумлим, що вихд для Украни - лише у компромс з польським урядом. Польща залишалася чи не диною краною, зацкавленою у продовженн визвольно боротьби Украни. Вона могла надати й реальну вйськову допомогу.

В результат тривалих важких переговорв 21 квтня 1920 р. було пдписано укрансько-польську полтичну конвенцю про спвпрацю мж УНР та Польщею, що увйшла в сторю як Варшавський договр.