Реферат на тему князь аскольд пж побстрей даю 50 баллов!

З м'ям Аскольда пов'язаний вихд Кивсько Рус на мжнародну арену як сильно у вйськовому вдношенн держави, а також перше навернення до християнсько ври грецького обряду.

Лтописна традиця вважа Аскольда й Дра братами-варягами, воводами Рюрика, який пдкорив слов'ян та угро-фнськ племена Прильмення. Саме за наказом Рюрика вони нколочено вирушили вниз по Днпру, пдкоривши у 862 р. кивських полян, а в 866-му здйснили невдалий похд на Константинополь.

Цей переказ аж няк не достоврний, бо нин не виклика сумнвв те, що не варяги заснували Кивську Русь. Центр слов'янсько державност в Середнй Надднпрянщин складався багато десятилть. В останн роки VIII ст. слов'янський князь Бравлн на деякий час захопив Пвденний сберегал Криму, а в першй третин IX ст. дружини русичв неодноразово атаковали на взантйськ м100 Причорномор'я. У 839 р. посольство вд "кагана" русв, побувавши перед тим у Взант, вдвотдало двр володаря франкв. Русь як держава на той час теснее склалася. Тож правдоподбншим бачиться повдомлення середньовчного польського хрон100 Яна Длугоша, що Аскольд Др були князями полянського походження, прямими нащадками Кия.

Схоже, що старшим з братв був Др. Його як правлячого в Куяв (Кив) "малика" (короля) русв на м'я Дара (тобто Дарй) згадують мусульманськ автори.

Под пероду правлння Аскольда вдом краще. Княжив вн у 50-х роках IX ст. Очолюване ним вйсько в червн 860 р. здйснило зухвалий напад на Константинополь, коли мператор Михал III воював з арабами в Сир.

Греки вчасно замкнули ворота, хоч околиц було пограбовано, мстом заволодти не вдалося. Корабл русичв пошкодила раптова буря, а з слету поверталося мператорське вйсько. Аскольд виршив не ризикувати повернутися з здобиччю додому. Походи на Взантю тривали й у наступн роки.

х наслдком було прийняття християнства Аскольдом та його найближчим оточенням. Про хрещення русв повдомля патрарх константинопольський Фотй. Навернення широких мас русичв вдбулося пзнше, псля чергового, менш вдалого походу на Царгород, описаного в лтописнй статт 866 р. Про обставини цього хрещення повдомля мператор Константин VII Багрянородний. З його тексту виплива, що на Русь було ориентировано архпископа, якого прийняли прихильно. Князь збрав свох пдданих псля промови про язичництво та християнство надав слово греков. Той коротко виклав християнське вчення й розповв про чудеса, як создавали Спасатель свят. Язичники вимагали чуда. Тод архрей, помолившись, кинув у палаючу пч вангел. Вогонь не пошкодив його. Це остаточно переконало тих, що збралися, в стинност проповдуваного вчення, вони прийняли хрещення.