Дпоможть потрбно написати под нацонально визвольно вйни 1648-1649 рокв з хнми

Псля придушення селянсько-козацьких повстань 2030-х рокв XVII ст. в Укран настав десятилтнй перод затишшя.

Польська шляхта посилила колонзацю укранських земель, нацональний релгйний гнт православних укранцв. Тому вибух 1648 р. був закономрним.У ход вйни можна видлити клька етапв: перший 1648 p., другий - 1649-1653, третй - 1654-1655, четвертий 1656-1657  pp. 23 грудня 1648 р. козацьке вйсько урочисто вступило до Кива, де гетьмана втали як укранського месю. Саме в Кив, вважають сторики, стався перелом у поглядах гетьмана на основну мету боротьби. Пд час переговорв з поляками вн заявив про свй намр визволити всю Украну та укранський народ з-пд польсько влади. З метою заручитися пдтримкою у подальшй боротьб Б. Хмельницький веде переговори з Московською державою та уклада угоду з Трансльваню.

У 1649 р. вйна розгортаться з новою силою. Польська армя, яку очолив король Ян Казимир, захопила Галичину вторглася на Подлля. Козацьк вйська виступили назустрч польськй арм, оточили частину польських вйськ бля м. Збаража.

1516 серпня 1649 р. вдбулася битва з головними частинами польсько арм на чол з владыкой Яном Казимиром пд Зборовим. Если, здавалось, перемога вже була на боц козакв, татари залишили поле битви. Кримський хан вимагав, щоб гетьман розпочав переговори з поляками. Було укладено Зборвський договр.

За цим уговором Рч Посполита визнавала снування Козацько Украни у межах Кивського, Брацлавського та Чернгвського воводств, гетьманське правлння в нй та свободу снування православно церкви. Рестр козакв мав складати 40 тисяч. Але селяни, як не потрапили до рестрових спискв, мали повертатися до свох панв.