як теретор управлялися Херсонесом

Документальних свдчень про снування давншого Херсонесу, нж вдомий сьогодн Херсонес Таврйський, надзвичайно малюсенько. З розповд Страбона вдомо злее, що м100 "Давнй Херсонес " знаходилося десь поблизу вдомого нам Херсонеса, що до часу створення його Географ це м100 вже було покинуте. 

Мсце розташування та час виникнення цього м100 залишаться до кнця нез'ясованим. Ф. К. Брун помщав його на пвденному берез Криму, бля мису Ая. К. Е. Гриневич шукав Давнй Херсонес на дн моря бля херсонеського маяка. У 1930 та 1931 роках вн провадив здесь дослдження морського дна, як, однак, не дали результату. 

Найбльш обрунтованими сразу визнан дв точки зору, що спираються на результати археологчних розкопок пд кервництвом К. К. Косцюшко-Валюжинича  Н. М. Печенкна на Маяковому пвостров. За одню з версй, Давнй Херсонес займав увесь Маячний пвострв. Два фортечн мури з потужними вежами вдокремлювали його вд Гераклейського пвострова. Простр мж стнами верховодив за притулок для жителв Маячного пвострова на випадок небезпеки; в мирний час цей простр не забудовувався був, мабуть, ненаселеним. 

За гпотезою Г. Д. Блова, поселення Давнього Херсонесу було конгломератом розкиданих на територ Маякового пвострова сльських садиб з земельними надлами при их.

За гпотезою С. Ф. Стржелецького, Давнй Херсонес знаходився на перешийку бля Козачо бухти мж двома оборонними мурами, а територя Маякового пвострова була його хорою.

На думку Ю.Г. Винроградова та М.. Золотарьова, давн поселення на мсц Херсонесу Таврйського (заснованого 421 року до н.е.) було засноване в перод онйсько колонзац у IV столт до н.е[1].