Побут та повсягдене житя жуховенства 16-17ст

Упродовж друго половини XIVXV ст. на етнчних укранських землях помтно прискорилися процеси формування суспльно структури. Чткше виявлялися вдмнност мж суспльними верствами групами, наповнювалися новим змстом хн права та обов'язки. У рзних регонах соцальна структура малюсенька сво особливост. Це пояснювалося рзними формами суспльного й економчного розвитку кран, до складу яких входили укранськ земл.

Панвне становище займали княз й боярсько-рицарськи люд. з середини XV ст. останнх починають називати шляхтичами. Отримуючи нов пльги привле (особливо у склад Польщ), вони все бльше вдокремлювалися й вддалялися вд решти прошаркв населення. Привлейоване становище займало у суспльств й духовенство, помтно зростала його чисельнсть, визначалися права привле. Найчисельншою верствою залишалося селянство. З розвитком мст збльшувалася чисельнсть мщан. Наприкнц XV ст. зароджуться новий суспльний стан - козацтво, якому в майбутньому судилося вдграти надзвичайно важливу роль в стор Украни. Перш достоврн згадки про козакв зафксован у джерелах наприкнц XV ст.

У другй половин XIVXV ст. прискорються становлення основних верств укранського середньовчного суспльства.

ОСНОВН ГРУПИ ПАНВНОГО СТАНУ ТА IX ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ
Вдмнност у полтичному и соцальному розвитку кран, до складу яких потрапили укранськ земл, позначилися на становищ панвно верстви. Так, у Литв бльшсть знат отримувала право на володння землею лише за умови виконання певних обов'язкв (насамперед вйськового) перед державою, тому воно не було спадковим. Водночас снувало й отчипне (спадкове) землеволодння.

Верхвку панвного стану утворювала титулована знать - нащадки князв Рюриковичв Гедимновичв, котр становили замкнуту групу, потрапити до яко не можна було н завдяки багатству, н шляхом обймання найвищих посад. Особливо мцними були хн позиц у Волин. З часом формуться подл княжих родв на княжат головних (Острозьк, Заславськ, Сангушки й н.)та княжат-повтникв. Перш з их не пдлягали мсцевй адмнстрац, брали участь у засданнях великокнязвсько ради, хн збройн загони виступали окремими пдроздлами з родовими знаками. Щоденне життя князв проходило у виршенн рзномантних питань полтичного нраву, взамин з мсцевою владою, збереження й примноження власних володнь, утримання двору, розв'язання конфлктних ситуацй.

Сходинку нижче займали лами, як вдрзнялися вд нших груп шляхти давнстю роду, отчинним нравом землеволодння й певними правами. Будучи багатими землевласниками, вони жили у розкош, мали слуг. Щоденно клопоталися про власне господарство, влаштовували банкети, полювання тощо. Середнй прошарок шляхти складався з основно маси боярсько-рицарського люду, котр вдбували вйськову повиннсть, прагнули розширити право на землю й позбавитися залежност вд князв панв. хн будн проходили у виконанн рзних доручень, вйськових виправ, в облаштуванн домвки, веденн господарства, а також час вд часу в розвагах. Найнижчий прошарок складали дрбн шляхтич-службовц, котр виконували рзн повинност, та панцерн слуги, що вдбували вйськову службу. хн життя малюсенько чим вдрзнялося вд життя заможних селян, адже нередко доводилося самим обробляти власну землю.

накше формувався панвний стан у Галичин й Захдному Подлл. Вдмннсть полягала насамперед у тому, що князв здесь майже не було вони не становили окремо групи. Бояри-рицар до середини XV ст. перебували на становищ особистих слуг короля. Вони повинн були жити у власних селах, нести кнну службу на користь короля, не мали права без його дозволу продавати чи дарувати свою землю, змушен були займатися ремонтом замкв, сплачувати окрем податки. Тим часом польська шляхта ще наприкнц XIV ст. домоглася вд короля ви-знання права приватно власност на сво земельн володння, звльнення вд сплати податкв виконання повинностей, на власне самоврядування  й виборне судочинство. злее у 1434-1447 рр. укранськ бояри-рицар урвнялись у правах з польською шляхтою, що прискорило процес х перетворення на соцальну верству й змнило спосб щоденного життя. Воно стало спокйншим, незалежним н вд кого, проходило у турботах за власний маток, у розв'язанн заморочек шляхетсько спльноти у повт й воводств, рзномантних розвагах тощо.

Попри наявн вдмнност у становищ рзних соцальних груп   знат вони являли собою диний панвний стан.

Князь Костянтин Острозький

Наймогутншим княз вс,ким родом наприкнц  XV - у першй половин XVI ст. був рд Острозьких,  котрих не без пдстав називали некоронованими королями Рус. З-помж них своми здбностями та впливом вирзнявся Костянтин ванович Острозький