Становище селян у Надднпрянськй та Захдно укранских землях у XX столтт

Галичина , Буковина та Закарпаття наприкнц XVIII - початку XIX ст. були найвдсталшими австрйськими провнцями. Крпосництво заважало розвитку промисловост сльського господарства. Велике феодальне землеволодння було панвним у Закарпатт та Схднй Галичин. На Буковин ж переважала маса селян-власникв (до 30%).

Входячи до складу багатонацонально Австрйсько мпер, захдноукранськ земл, в свою чергу, були багатонацональними. Поряд з представниками корнно нац - укранцями, здесь в рзний час оселилося чимало полякв, врев, угорцв, нмцв, румунв т. д. Але укранц переважали: на кнець XVIII ст. х було 2,2 млн з 3,5 млн загального населення.

Хоча ц укранськ територ снували окремим життям, хня толика малюсенька багато спльного: укранське населення зазнавало постйного соцального та нацонально-релгйного гноблення: у Схднй Галичин-з боку польсько шляхти, на Буковин - румунських бояр, в Закарпатт - угорських панв. Австрйськ влади проводили полтику онмечуванням укранцв, польськ пани намагалися ополячити укранське населення Схдно Галичини, румунськ бояри прагнули румынизовать укранську Буковину, а угорц - водили полтику мадяризац на Закарпатт. Ус вони намагалися асимлювати укранське населення, лквдувати укранську мову укранську культуру, розрвати зв'язок укранського населення Захдно Украни з Украною Надднпрянською. У цьому полягала колональна полтика австрйського уряду.