Державний устрй Арабського халфату Як права малюсенько немусульманське населення?

У свому розвитков халфат прийшов до типово схдно феодально теократично тиран з основними ознаками: переважанням державно власност на землю, державним крпосним селянином-орендатором, деспотичною теократичною владою халфв. "Пророк" (потм халфи) з самого початку виступав як духовний глава (мам), законодавець, воначальник та суддя. У свох "вдвертостях", розпорядженнях вн установлював верховодила, закони, як для наступних правителв - халфв та всх "муслмв" ставали священними догмами. Спадковсть влади затвердилася в Халфат злее з часом в боротьб з родоплемнними традицями, посяганнями родово аристократ, а також з навними вимогами виборност халфа з боку маси рядових арабв. Перш халфи - Абу-Бекр, Омар та Осман обиралися поплчниками Мухаммеда (мухаджирами та ансарами) з свого середовища. Принцип виборност халфа не заперечувався жодною течю сламу. Хариджити наполягали на виборност халфа всма мусульманами, однак полтична практика схилялася до аристократизму як у сунтв, так шитв. За Османа халфатом верховодив рд Омейядв. Псля вбивства Османа, а потм й Ал, який боровся за владу з Муавйю, останнього було проголошено халфом знаттю Сир та гипту (661 рк). Отже, перш 60 рокв Халфат був теократичною державою з виборним халфом. Спадковсть влади змцнилася при Аббасидах, але вона постйно порушувалася жорстокою боротьбою мж рзномантними течями сламу родоплемнними угрупованнями. Утвердження на трон нередко залежало вд нтриг двору або примх дврцево гвард. У 945 роц халфи в Багдад поступилися свтськй влад (султанат) перськй династ Будв. З цього часу в халфв залишаються злее духовна влада та релгйний авторитет.
За Аббасидв при халф з'явилася посада взиря - його головного радника та помчника. Взир був охоронцем халфсько печатки мг ставити на документах без попереднього дозволу халфа. Взирю пдпорядковувалися весь адмнстративно-фнансовий апарат, вйсько, вдомство державного контролю - аль-барид, численн вдомства-дивани. Посада взиря найчастше успадковувалася одню отчизною. Наприклад, вдома могутня династя спадкових взирв Бармекдв. Кожна область (емрат) малюсенька в Багдад сво територальне вдомство -диванчик, яке складалося з главного вддлу (асл), що вдав збиранням податкв, та вдомства фнансв (зимам). Пзнше територальн дивани було скасовано, за винятком диванчику в справах Вавилон, яким керував сам взир. Важлива роль належала аль-бариду. Його начальник (сахб аль-барид) був впливовою вельможею в Багдад. Вн завдував численними поштовими станцями, розкиданими по всй величезнй територ халфату, хн службовц, крм поштових справ, збирали вдомост про настро населення, врожай, дяльнсть мсцево адмнстрац, кльксть вдкарбованих золотих та србних монет. Ус ц вдомост надходили до сахб аль-барида. Вн одержував також вдомост вд пдлеглих йому шпигунв-вивдувачв, як дяли в халфат та за його межами. Сахб аль-барид щоденно доповдав взирю про стан справ у халфат , крм того, мав безпосереднй доступ до халфа.

Халфат подлявся на намсництва - емрати. Основними були спаня, Магриб (Пвнчна Африка), гипет, Сиря, ран (здесь було деклька намсництв), Вавилоня, Мавернахр (Середня Азя), Пвнчна ндя. Теснее за Омейядв намсництва стали досить швидко передаватися у спадок, а намсники перетворилися на майже необмежених володарв, хн зв'язки з халфом нередко обмежувалися сплатою податкв до його скарбниц. Зазвичай емри заздалегдь у вигляд вдкупу вносили податки до скарбниц халфа, а потм нещадно вибивали х з пдвладного населення вже для для себя. Емрати у свою чергу подлялися на област, якими керували призначен емрами хак ми.
За Аббсидв ранська система управлння поширилася в бльшост мст халфату. Мстом керував градоначальник - рас; трибунал очолював кадй (казй), вн же був головою мсцевого духвництва; мухтасиб спостергав за рынками, дотриманням догматв сламу в побут, взагал за моральнстю; асас очолював нчну варту; начальник полц -сахб аш-шурта також мав деяк судов повноваження. Якщо м100 було резиденцю правителя област - наба. хакма або емра, то вони здйснювали безпосередн кервництво ним. Неодмнною ознакою м100 були в'язниця - зиндан, шпигуни полц. Значний вплив у мстах мали вожд племен та родв - шейхи, седи.