Повсякдене життя селян, духовенства,магнатв,шляхти в Укран, а саме що ли, носили

Главною продуктивною силою було селянство. Селяни жили общинами, як рунтувалися на сусдських, територальних зв'язках.

В общин вони спльно володли й користувалися лсами, водами, випасами та ншими угддями, нколи й орними землями, вдбували повинност на користь феодала держави. Клька сльських общин, сл об'днувались у волость. Управлння общинними справами було виборним. Очолювали його отамани, туни, десятники, у волостях старц. Сльська община користувалася судовими правами. Був копний трибунал трибунал селянського слету, накапливай (копа, куча громадина), який розглядав рзн цивльн кримнальн справи (про земельн спори, краджки, вбивства тощо).

Сльська община складалася з дворищ, в основ яких лежали велик смейн общини, родини. До дворища входили як родич, так прийшл. Поряд з рвноправними членами дворища поплчниками, потужниками, спльниками, сябрами були залежн люди половинники, дольники, пдсусдки, закупн, люди в пенезях.

Повноправними мщанами вважалися т, котр володли будинками в межах мста й мали вдповдний статус. Отримати його можна було спадково або за награды, через купвлю будинку й земл, одруження тощо. Верхвку мщан складав патрицат (у його руках зосереджувалися самоврядн органи управлння), середнй прошарок - поспльство (ремсники, торгвц, купц), низи - найман працвники (охранник, слуги), гультм, жебраки та н. На вдмну вд села, у самоврядних мстах мщанин вважався вльною особою (пригадаймо загальновдомий захдновропейський вислв Мське повтря робить людину вльною). Селянин, проживши в мст певний час ставши хоча б коморником чи халупником, мг дстати свободу, це право м100 захищали мщани.

Воднораз вони виплачували податки - шос (вд розмрв нерухомого та рухомого майна), вд цехв, крамниць, торгвл тощо. До повинностей, зокрема, належали: вйськова, ремонт шляхв, укрплень.

Спосб життя мщан залежав вд хнього статусу. Представники верхвки розв'язували вс питання внутршнього життя мста, обстоювали його нтереси у стосунках з державною владою. Будучи заможними, вони жили в найкращих будинках. Ремсники з ранку до вечора займалися виробництвом продуктв, у чому м допомагали пдмайстри та учн. Вдосконалюючи професйну майстернсть, трудар намагалися х вигдно продати, бо за виручен кошти утримували см', закуповували необхдн для роботи матерали. Торгвц й купц часто перебували в дороз. Нердко вони зазнавали нападв розбйникв чи зловживань з боку магнатв.

У багатьох мстах мстечках торгово-ремсниче населення становило меншсть (8-30 %), а бльшсть займалася сльськогосподарськими роботами. Навть у Кив наприкнц XV ст. чимало мщан заробляли на життя землеробством сльськогосподарськими промислами.