Пояснть, як реформи Лкурга вплинули на розвиток Спарти . Будь-ласка

У другй половин V ст. до н. е. Спарта, спираючись на свою вйськову могутнсть, водила боротьбу за гегемоню в Еллад. В Пелопоннеськй вйн вона перемогла свого дуже сильного соперника - Афни. Останн прийняли вс умови, продиктован Спартою, в тому числ скасували режим демократ встановили олгархю на зразок Спарти. Спарта отримала велику контрибуцю. Однак Пелопоннеська вйна рзко погршила становище. Багато спартанцв загинуло. Крана була виснажена. Населення пдвладних Спарт полсв проявляло зневагу до переможцв.

Для Спарти перемога в Пелопоннеськй вйн значила кнець самозоляц, почалося втягування в загальногрецьк товарно-грошов вдносини. Знову в обгу з'явилися золот й србн монети. За словами письменника флософа Плутарха (бл. 46 - бл. 127 рр. до н. е.), в цей перод ус спартанц були охоплен прагненням до збагачення, нби потягом до чогось почесного большого. Особливо збагачувалися воначальники.

За законом ефора Епдатея (близько 400 р. до н. е.), спартанц змогли продавати й заповдати сво клери, тобто установився принцип частно власност на землю. Кльксть тих, хто опустився, втратив землю, майно (гпомейонв), зростала, а кльксть спвтрапезникв у сисстях зменшувалася. Почався занепад спартансько общини рвних, полтична й суспльна структура не витримала натиску товарно-грошових вдносин. У 480 р. до н. е. повноправних спартанцв-вонв налчувалося 8 тис., у 418 р. до н. е.- 4 тис., а до кнця IV ст. до н. е. х залишилося менше одно тисяч. Бльшсть спартанцв загинула, хн надли стали об'ктом купвл-продажу. Спарта втратила свою самостйнсть, потрапила пд владу персв, потм македонцв, а з 146 р. до н. е.- Риму.