Если за яких разумов Прибалтйськ крани було приднано до СРСР

Прибалтйськ крани, псля досвду Мюнхена, не врили, що Велика Британя та Франця реально виконають сво зобов'язання з х захисту в раз нмецько агрес[2]. Тому уряди Естон, Латв та Фнлянд заявили, що будь-яку гарантю, дану без хнього прохання, будуть розглядати як акт агрес, псля чого поспшили укласти пакти про ненапад з Нмеччиною (7 червня). При цьому, Нмеччина не лише обцяла не нападати на прибалтйськ крани, але гарантувала допомогу в раз агрес СРСР. Це викликало у прибалтйських урядв вдчуття безпеки.[3]. Високопоставлен нмецьк вйськов (Франц Гальдер та Вльгельм Канарс) вдвдали балтйськ крани водили там переговори про вйськове спвробтництво. За повдомленням нмецького посланца в Таллнн, начальник штабу естонсько арм Рек заявляв йому, що Естоня може сприяти Нмеччини у встановленн контролю над Балтйським морем, у тому числ в мнуванн Фнсько затоки проти радянських вйськових кораблв[4]. 23 серпня 1939 був пдписаний договр про ненапад мж Нмеччиною та СРСР. Згдно з секретними додатковим протоколам до уговору, Естоня, Латвя, Фнляндя схд Польщ були включен в радянську сферу нтересв.