Значення альманаху русалка днстровая та галицько-русько матиц для розгортання укранського

Руська трйця (1833-1837 рр.) - галицьке лтературне угрупування, очоалюване М.аа Шашкевичем, Я. Головацьким та . Вагилевичем, що з кнця 1820-их рокв розпочало на Захдних Укранських Землях нацонально-культурне вдродження.

Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофльський будительсько-демократичний нрав. Учасники його вживали прибран слов'янськ мена (Шашкевич - Руслан, Вагилевич - Отдалбор, Головацький - Ярослав, його брат ван - Богдан, лькевич - Мирослав т. д.). Його девзом були слова, що х Шашкевич вписав до спльного альбому: Свти, зоре, на все поле, поки мсяць зйде.

Члени Р. т. прогуливались в народ, записували народн псн, оповд, приказки та вислови. Цкаву подорож Галичиною та Буковиною здйснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував .Вагилевич, який проводив агтацйну боту серед селян, закликаючи х боротися за сво права. За це його заарештували заборонили з'являтися в Закарпатт.

Навколо Р. т. об'днувалася молодь, що прагнула працювати для добросердечна свого народу. Деяк члени (М. лькевич, М. Кульчицький та н.) були зв'язан з польським революцйним пдпллям. Збираючи засну народну творчсть, вивчаючи сторю рдного народу, перекладаючи твори слов'янських будителв та пишучи власн лтературн й науков твори, учасники угрупування твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття частиною укранського народу, який ма свою сторю, мову й культуру.

Дяльнсть Р. т. викликана як соцально-нацональним поневоленням укранцв в Австрйськй мпер, так пробудженням нших слов'янських людв переступила меж вузького культурництва. Особливою пошаною членв Р. т. користувалася Енеда . Котляревського, фольклорн збрки М. Максимовича й . Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харквських романтикв.

Захоплен народною творчстю та герочним минулим укранцв перебуваючи пд впливом творв передових словянських дячв, трйчани укладають першу рукописну збрку поез Син Рус(1833). У 1835 р. Р. т. робить спробу видати фольклорно-лтературну збрку Зоря, в якй збиралися надрукувати народн псн, твори членв гурту, матерали, що засуджували ноземне гноблення прославляли герочну боротьбу укранцв за сво визволення. Проте цензура заборонила публкацю, а упорядникв збрки полця брала пд пильний нагляд.

стотною заслугою Р. т. було видання альманаху Русалка Днстрова (1837 р. у Будапешт), що, замсть язичя, впровадила в Галичин живу народну мову, розпочавши там нову укранську лтературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було свордним манфестом культурного вдродження захдноукранських земель дея слов'янсько взамност, що нею пройнята Русалка Днстрова, спорденьку з Колларовою поемою Slavy dcera (1824), яка в значнй мр нспрувала дяльнсть Р. т.. Вплив на постання Р. т. мав мж ншими чеський славст Ян Ковбек.

Русалку Днстрову цсарський уряд заборонив. Злее 250 з 1000 примрникв упорядники встигли продати, подарувати друзям зберегти для себе, решту було конфсковано.

Гурток Р. т. припинив свою дяльнсть 1843 р. псля смерт М. Шашкевича.