Культурный процесс в УССР

Доба великого перелому характеризувалася стотними, але неоднозначними пдсумками в галуз культурного будвнцтва. 3 1-го боку, були досягнут вагом позитивн результати у розвитку масово культури. 3 ншого репрес сталнського кервництва поширювалися у першу чергу на найбльш освчену частину суспльства тому стотно пдрвали його культурний потенцал. Кервн працвники бльшовицько парти, як теж в главному вийшли з нтелектуально елти, постраждали в ход репресй не менше, якщо не бльше, нж безпартйна частина спецалств. Пд час внутрпартйно боротьби нтелектуали, починаючи вд X. Раковського, здебльшого стали жертвою сталнських апаратникв, як прийшли до влади в парти держав.

Серед партапаратникв переважало вкрай нглстичне ставлення до культурних здобуткв попереднх поколнь. Адже сам вони не могли х осмислити й оцнити Найбльш разюче таке ставлення виявилося у холоднокровному винищенн старовинних храмв, як нбито заважали реконструкц мст, а також в активному розпродажу за валюту нацоналзовано культурно спадщини.

Услд за Ленним апаратники сталнського типу повторювали, що кожнй людин повинн бути доступн нтелектуальн багатства, нагромаджен людством протягом вкв. Однак внаслдок деологзац культурного життя, яка дйшла до крайнх меж найбльш потворних форм, за рамками дозволеного опинилися колосальн пласти з загальнолюдсько культурно спадщини. Життя митцв стало настльки зарегламентованим, що почало втрачати ознаки творчост. Вдрзансть х вд здобуткв зарубжних майстрв теж боляче позначалася на культурному процес.

Разом з тим зусилля партйно-державного апарату в галуз реалзац гасел культурно революц сприяли пдвищенню загальноосвтнього рвня народних мас. Вдтак зростали масштаби використання народних талантв, розширювалося коло людей, професйно зайнятих творенням культурних цнностей.

У розвитку масово культури ставився наголос на елементарнй грамотност мас. Це було зрозумло диний у дореволюцйний час перепис населення 1897 р. показував, що в укранських губернях налчувалося тльки 27,9% письменних.

Величезн зусилля щодо лквдац неписьменност, прикладен державою та суспльством у мжвонний перод, не дали стовдсоткового результату все-таки досягнут показники були вагомими. Перепис населення 1939 р. зарестрував в Укран 85,3% письменних у вц до 50 рокв.

Щоб не вдтворювалося нове поколння неписьменних, загальноосвтня школа виновата була охопити навчанням усх без винятку дтей. Впровадження всеобучу розпочалося з осен 1930 р. Одночасно розв'язувалися проблеми створення пдручникв, будвництва шкльних примщень, пдготовки вчительських кадрв. У 1932/33 навчальному роц, як свдчать статистичн довдники, навчанням було охоплено 98% дтей вком до 10 рокв, а 95% випусникв початково школи продовжували вчитися отдал. Проте ц дан суто формальн. Бльшу частину цього навчального року в сльськй мсцевост лютував голодомор, в умовах якого год було й говорити про навчальний процес.

У 1932 р. була запроваджена дина структура загальноосвтньо школи, яка у незмнному вигляд збереглася до хрущовських реформ початкова ( IV класи), неповна середня (VII класи) середня (X класи). Стандартизаця торкнулася й навчальних програм Учител у виклад матералу повинн були дотримуватися тексту пдручника. Еталоном для розробки шкльного курсу з стор у 1938 р. став сталнський краткий курс стор ВКП(б).

Псля 1934 р. збльшилося будвництво шкльних примщень, що отдало змогу лквдувати навчання у третю змну Середньою школою в середин 30-х рр. було вже охоплено до третини учнв.

Понад 80% дтей навчалося в укранських школах. З 1938 р почалося згортання мереж шкл

Спочатку власт майже не усвдомовели, що задовльне функцонування державних структур неможливе без спецалств. Вони спробували замнити тих, хто емгрував або був позбавлений роботи за спецальнстю через полтичну недовру висуванцям з робтничого класу селянства. Зрозумло, що серед висуванцв знаходилося не так багато самородкв, як без спецально пдготовки задовльно справлялися з покладеними на их функцями. Тому з початку 30-х рр. зросли масштаби пдготовки фахвцв робтничо-селянського походження через робтфаки, технкуми вузи.

Кльксть вищих учбових закладв в Укран пдвищилася з 19 у 1914/15 навчальному роц до 129 у 1938/39 р. , а чисельнсть студентв у них вдповдно з 27 тис. до 124 тис. Отже, радянська Украна випередила за клькстю студентв Великобританю (50 тис.), Нмеччину (70 тис. ), Францю (72 тис. ), талю (75 тис. ) чи будь-яку ншу крану Захдно вропи Вперше университетвськими центрами стали 28 мст республки. По чотири вузи з'явилося у Внниц, Полтав, Стално (колишня Юзвка, тепер Донецьк), по три у Ворошиловград (Луганську), Запоржж (Олександрвську), Житомир, Кривому Роз, Миколав, Херсон.