як под кнця 18-19ст ви вважате доленосними для житомирщини?

1. Адмнстративн змни кнця 18-19 ст. та утворення нових архвв З лквдацю автоном Украни та введенням загальноросйського адмнстративного устрою сторя укранських архвв тсно пов'язана з архвним будвництвом у Росйськй мпер. В 1782 р. територю Гетьманщини було подлено на Кивське, Чернгвське Новгород-Сверське намсництва, перетворен в 1796 р. на Малоросйську губерню. Остання снувала до 1802 р. , если з не було утворено Чернгвську Полтавську губерн. На запорозьких землях та пвденних полках Гетьманщини так званий Новосербський корпус 1764 р. був реорганзований у Новоросйську губерню. З 1775 р. Новоросю подлено на Азовську та Новоросйську губерн. З 1783 р. Новорося стала називатися Катеринославським намсництвом, яке в 1796 р. було скасовано утворено другу Новоросйську губерню. Змни в адмнстративному управлнн укранськими територями впливали на долю архвних фондв. Архви лквдованих установ надходили у розпорядження нових адмнстративно-територальних органв. У 1797 р граф . Салтиков, який правив Малоросю на правах генерал-губернатора, в лист до малоросйського губернатора Я. Бакуринського порушував питання про органзацю в губернському мст Чернгов архива всех дел до Малороссии дотрагивающихся й в разных местах без призрения оставленных. . . позначенню в Чернигове дома крепкого й способного ко вмещению всех тех бумаг. Для розбирания всех дел, приведения их в порядок намсник призначав чиновникв. Так, архв колишньо Малоросйсько колег було передано до Чернгвського губернського правлння. В архв Кивського губернського правлння зосереджувалися в рзний час архвн документи Кивського колдунстрату, справи Малоросйсько колег, архви полкових канцелярй судв. У Катеринославському губернському архв було об'днано архви колишнх Новоросйсько Азовсько губернських канцелярй (1764-1784 рр. ) Катеринославського намсництва (1784-1796 рр. ), друго Новоросйсько губерн (1797-1802 рр. ), генерал-губернаторських канцелярй, фортец Святого Димитря. На Правобережж архви губернських правлнь поповнювалися справами колишнх воводських канцелярй, а казенн палати вотчинними документами грамотами монастирв. У 20-х роках 19 ст. в архв старих справ Кивсько казенно палати в льохах та пдвалах псувалися важлив матерали, як потрапили туди псля лквдац монастирських вотчин. Большой за обсягом архв утворився при Полтавськй казеннй палат, де збергалися справи про монастирське землеволодння, матерали Рум'янцевського опису, документи Гадяцько полково канцеляр. У 18311835 рр. у мстах Украни було скасовано магдебурзьке право, зокрема давн самоуправлння Кива. Вдповдно до Городового положення вд 12 червня 1870 р. в мстах створювали нов органи самоуправлння Мськ думи (розпорядч органи) та Мськ управи (виконавч органи), функцонування яких призвело до створення архвв. В архвах мських дум управ збергалися документи про права привле мст. Внаслдок реформ 60-х рокв 19 ст. було лквдовано багато установ рзн комтети комс, стар судов установи, приказы публичного призрения. Дловодство лквдованих установ стало заповнювати архви губернських правлнь, казенних судових палат. Надходження були настльки велик, що кльксть справ в архвах збльшувалася вдвч або й втрич.