яким чином вдбувалося перетворення укранського народу на нацю? Як труднощ очкували

Державоутворення для населення укранських земель хронологчно не
збглося з формуванням х. нац. формально, обктивно це незалежн
процеси. Бльше того, зникнення (а фактично лквдаця) основних
елементв середньовчно етнчно державност на Укран як наслдок
централзаторсько полтики царизму, особливо Петра й Катерини II,
вдбуваться водночас з появою у надрах народност первсних ознак
буржуазно нац. Та, як це не феноминально на перший погляд, без
розгляду феодально держави (хоча б у загальних рисах) не можна в усй
повнот усвдомити потенцйн можливост укранцв при збереженн сво
нацонально самобутност, забезпеченн власного снування як. етносу. В
перод виникнення нац традиц усього попереднього розвитку
продовжували позначатись на багатьох сферах духовного життя мсцевого
населення, навки вдкладалися у людськй памят. .

все ж сторичн реал були такими, щоб укранська феодальна
державнсть з яскраво вираженими етнчними рисами у середин XVII ст.
снувала теснее в завершеному вигляд (це не суперечить тому факту, що
окрем органи управлння ще формувалися або не були законодавче
закрплен) *. Народна нцатива в один з найскладнших переломних
етапв стор створила життздатний суспльно-полтичний органзм, який
став важливим засобом у справ моблзац всх сил для вдсч
польсько-шляхетсько експанс та обднання (як передбачалося) Украни
з Росю. Разом з тим не можна гнорувати соцальний нрав
Укрансько держави, яка стала надйним нструментом проведення полтики
козацько старшини придушення антифеодальних виступв
селянсько-козацьких мас.

Нарешт ще одне питання, яке потребу якнайпильншо уваги виваженого
розгляду. Йдеться про подальший розвиток державност на Укран псля
1654 р. Вдомо, що царський уряд визнав якнайширшу автономю укранських
земель у склад Рос (Березнев статт 1654 р), Однак юридична норма
в цьому випадку докорнним чином вдрзнялася вд реального життя.
снування автономних прав Украни, закрплених полтичними актами
гетьмана з царськими урядовцями, не могло бути н довготривалим, н
мцним, справа здесь не тльки у злодйств та пдступност
росйських царв чи безхарактерност та слабовольност укранських
гетьманв, а й у вплив обктивних сторичних факторв. Саме життя
досить часто вносило сво корективи та змни. Так, у XVIII ст.
збльшення населення на Запоржж й ускладнення в звязку з цим функцй
управлння та суду зумовили появу здесь нових