Значение супружеских законов Августа в культурно-политической жизни Рима

Занепад смейних чеснот руйнвна розкш римських дам знижували в чоловках схильнсть до смейного життя. Число неодружених бездтних серед знат навть у середньому стан швидко збльшувалася, а разом з ним знижувалося число дтей. До кнця римсько республки положення настльки погршився, що Август (лат. Lex Iulia) наступн мператори намагалися змнити ситуацю шляхом прийняття законв, що обмежували громадянськ права неодружених громадян (санкц у раз безшлюбност могли пошкодити cursus honorum  полтичнй кар'р) та надавали деяк привле одруженим громадянам, переважно багатодтним.

Спочатку сенат не погоджувався прийняти закон, тому Август зачитав слова цензора Квнта Метелла Македонського, який близько столття до того також намагався пдвищити народжувансть говорив про жнок як про неминуче злобно, без якого не може снувати держава. У сенат вибухнули суперечки про жночу розбещенсть як одну з обстоятельств небажання вступати шлюб моральну поведнку самих сенаторв. Все ж таки закон, спрямований на змцнення шлюбу см' в станах вершникв сенаторв, було прийнято. Тим самим, вперше в римськй стор мператор позбавив главу см' традицйно влади поставив шлюб пд захист держави.

Закони мператора Августа про шлюб передбачали, що чоловк був зобов'язаний одружитися мж 25-60 роками, а жнки  мж 20-50 роками. У раз порушення закону вони не мали права спадку, вдлучалися вд громадських гор свят (останнй пункт скасував сам Август в 12 роц до н. е.).

Громадянам також наголошувалось на потреб мати дтей. За законом про безшлюбност й бездтност жнки, як не мали дтей яким виповнилося 20 рокв, каралися штрафом, чоловки выплачивали штраф за бездтнсть псля досягнення 25 рокв. Псля народження третьо дитини жнка бльше не уплачивала податкв з особистого майна вдповдно до закону трьох дтей (лат. ius trium liberorum) звльнялася вд влади чоловка.