охаректеризувати особливост укранського нацонального вдродження на захдноукранських

У Перемишл було засноване товариство для поширення народно освти, стор, укрансько мови й усно творчост. ван Могильницький створив першу в Галичин "Граматику" укрансько мови. У науковому трактат "Вдомсть о руськм язиц" (1829) вн спростував погляди окремих польських вчених, як не визнавали окремшност укрансько мови, доводив, що початки сягають часв Кивсько Рус.

На початку 30-х рокв XIX ст. центром нацонального життя та нацонального руху в Галичин ста Львв, де було утворено напвлегальне демократично-просвтницьке й лтературне угруповання "Руська трйця". Засновники М. Шашкевич, . Вагилевич та Я. Головацький. У 1837 р. тисячним тиражем було надруковано пдготовлений ними альманах фольклорних творв "Русалка Днстрова" перша книга демократично культури в захдноукранських землях. Власт заборонили поширювати альманах, а його укладачв та создательв притягли до вдповдальност. Незабаром це об'днання розпалося. Обстоював ще тривалий час де "Русько трйц" Я. Головацький.

Значний вплив на розвиток визвольного руху в Укран малюсенька революця 1848 p. Розпочалась вона у Франц в свирепому 1848 p., де було повалено монархчний режим проголошено республку. Звстка про перемогу швидко поширилася по вроп й прискорила виступи прогресивних сил нших кран. У березн 1848 р. спалахнули революц в Австр, Нмеччин, Угорщин, тал. Нацонально-визвольн рухи розпочались в Чех, Польщ, Хорват, Словаччин, в захдноукранських землях. 13 березня розпочалось повстання у Вдн, яке призвело до падння реакцйного уряду Меттернха створення уряду з представникв дворянства лберально буржуаз.

Революцйн под в Австр (Весна людв) дали поштовх хвил визвольного руху в Схднй Галичин, формуванню полтичного свтогляду укранцв. У середин березня вдбулися демонстрац у Львов, на яких висувались вимоги реформ перетворення Галичини на польську автономну провнцю Австрйсько мпер. В середин квтня у Львов виникла Центральна Рада народова, програмою яко стала березнева петиця демонстрантв.

Страх перед можливстю нового селянського повстання змусив правляч кола Австр у квтн 1848 p., майже на п'ять мсяцв ранше, нж в нших провнцях, вдмнити панщину в Галичин. Проте намагання помщикв позбавити селян прав на користування пасовищами, лсами пдштовхнути до нових форм залежност спричинило масов селянськ виступи. Навесн влтку пд час польових робт селяни влаштовували бойкоти.

На хвил революц в Схднй Галичин 2 травня 1848 р. у Львов було створено полтичний орган Головну руську раду, яка повинна була представляти укранське населення Схдно Галичини у центральному уряд. До складу увйшли верхвка унатського духовенства буржуаз, представники нтелгенц та нижчого духовенства. У програм ради мстилась вимога помркованих реформ у промисловост, сльському господарств, соцальних вдносинах, культур та забезпечення вльного нацонального розвитку укранського населення Схдно Галичини.

З середини 1848 р. розпочалась боротьба за перетворення Схдно Галичини в окрему провнцю, територальну автономю. Головна руська рада виступила з вимогою до мператора роздлити край на дв автономн провнц: Схдну з центром у Львов та Захдну.

У другй половин 1848 р. значного поширення набув рух за створення укрансько нацонально гвард. Були намагання органзувати гвардю у Львов, Станслав, Бережанах, Тернопол. Прагнення народних мас озбротись серйозно налякало владу, вона заборонила нацональну гвардю. В листопад 1848 р. у Львов спалахнуло збройне повстання мсько бдноти, студентв, представникв нацонально гвард. Австрйськ вйська жорстоко розправились з ними. У Львов, а згодом в усй Галичин запроваджено вйськовий стан. Псля повно реставрац абсолютизму у 1851 р. Головну руську раду було розпущено.

Одним з найяскравших творв тогочасно полтично думки праця священика Василя Подолинського "Голос Перестороги", в якй було охарактеризовано украно-польську, украно-австрйську, украно-московську, самостйницьку концепц снування укранства.

Революцйн под у Вдн знайшли вдгук в Пвнчнй Буковин. Наприкнц березня здесь були створен загони нацонально гвард. Влтку вдбулися демонстрац, сутички гвардйцв з вйськами гарнзону. Особливо широкого розмаху набуло повстання в грських селах, очолюване Лук'яном Кобилицею. Повстанц заволодли лсами пасовиськами, вдмовились платити данину помщикам. У квтн 1850 р. воно було придушене.

Австрйський абсолютизм придушив революцю, розгнав парламент вдбрав у народу бльшсть здобутих ним свобод. Проте вдновити стар крпосницьк порядки влада побоялась.