Внутренняя и наружная политика Карла 1

Повелитель Англии или Швеции?

Либо правитель Австро-Венгрии

???

Или король франков?

Майордоми Австрал з дому Шпндв (нащадки Ппна Геристальського), ставши правителем об'днано Франксько держави, започаткували нову династю франкських королв, яка пзнше за м'ям найвидатншого з свох представникв - Карла Большого - отримала назву династ Каролнгв.

Син Ппна Геристальського Карл Мартелл ("Молот"), що верховодив з 715 по 741 р., успадкувавши вд батька звання майордома Австраз, Нейстр та Бургунд, почав сво правлння з придушення внутршньо смути в королвств. Розбивши повсталих проти нього нейстрйських феодалв, а потм баронв Аквтан та Провансу, Карл виступив проти нмецьких зарейнських племен, що вийшли з покори - саксв, фризв, алеманв, баварв - знову обклав х даниною.

У 732 р. у битв при Пуать Карл Мартелл завдав поразки арабам, як, завоювавши на початку VIII ст. спаню, вторглися в 720 р. у Пвденну Галлю, погрожуючи Франкськй держав. Перемога франкв при Пуать припинила подальше просування арабв у вроп. Вйськова та полтична могутнсть Карла дала йому можливсть певний час управляти Франкською державою, навть не зводячи на трон монархв Меровнзько династ.

За правлння Каролнгв у франкському суспльств вдбувався переворот в аграрних вдносинах, що сприяв завершенню формування феодального ладу. Сущность цього перевороту, що почався ще за Меровнгв, полягала:

o у швидкому зростанн велико земельно власност за рахунок соцального розшарування всередин общини;

o розоренн маси вльних селян-общиникв, як, втрачаючи сво алоди, поступово перетворювалися на залежних людей, а потм на крпакв.

До початку VIII ст. у франкв теснее склалися дв ворож соцальн верстви:

o велик землевласники галл о-римського германського походження, як володли своми землями переважно на правах безумовно частно власност (алод), а тому були вдносно незалежн вд центрально влади нердко виступали проти не з зброю в руках;

o певною мрою залежн селяни, що не мали земельно власност й експлуатувалися власниками земл, на якй вони жили.

Значну частину цих залежних людей становили нащадки гал-ло-римських рабв, колонв, вльновдпущеникв, германських рабв литв. Вдмнност мж цими категорями поступово згладжувалися. Але водночас у франкському суспльств були ще досить численн промжн групи населення: дрбн та середн алодисти селянського типу, як частково також користувалися працею залежних селян. нод поряд з алодом вони тримали землю у вотчин як дрбн держател феодального типу (дрбн вотчинники), що починали тльки переходити до феодально системи господарства.

Розвиток феодальних вдносин у Франкськй держав вимагав змни форм феодально власност. Оскльки значна частина вльних селян, як розорилися, вже не малюсенька матеральних засобв для служби в ополченн, постало питання про докорнну реорганзацю вйськових сил. Тому була здйснена бенефцальна реформа Карла Мартелла.