Причини та форми боротьби селян з феодалами

Одню з найпоширенших форм класово боротьби на Укран з XV ст. були втеч селян вд панв. Найчастше селяни ткали з захдних районв, де феодальний гнт був тяжчим. З свого боку, феодали схдних мсцевостей, зацкавлен у приплив робочо сили, намагалися залучити у сво матки вткачв рзними пльгами та обцянками. Це робили й управител маткв великого князя литовського, якому належали величезн земельн простори. Таке становище викликало невдоволення феодалв, вд яких ткали селяни. Вони зверталися з скаргами до большого князя й вимагали, щоб вн заборонив приймати вткачв. У 1457 р. большой князь литовський видав грамоту, в якй зобов'язувався не приймати чужих збглих селян у свох володннях.

У першй половин XVI ст., в зв'язку з розвитком фльваркового господарства й посиленням експлуатац селянства, втеч в схдн та пвденн райони Украни стали набувати масового нраву. Це констатували й королвськ урядники, що складали в 1545 р. люстрацю (опис) Внницького замку. Урядники вимагали вд брацлавських панв: Жодних людей, будь отчичв або неотчичв з Волин й Подлля не приймати, а вже прийнятих обов'язково видавати пд загрозою (за непослух) втрати маткв. Так накази, однак, не могли мати успху. Бльш того, вдчуваючи гостру потребу в робочих руках, феодали схдних районв посилали свох агентв у захдн мсцевост пдмовляти селян переселятися до нових панв. У зв'язку з цим у Судебник Казимира IV 1468 p. була внесена спецальна стаття: А который будетъ люди выводити, а любо челядь невольную, а хватить съ челядью того на шибеницю. Однак жорстокий закон не мг припинити втеч.

Селяни тих мсцевостей, куди прибували вткач, брали х пд свй захист нердко проганяли переслдувачв. Так, у 1547 р. в мстечку Янушпль Кивського воводства мсцев жител напали на управителя, посланого повернути свому пану вткачв, яким вони дали притулок.

Частина селян переважно сльськ ремсники ткала в мста головним чином в т, що були на магдебурзькому прав. Однак за Литовським статутом 1529 р. вткач-селянин мг стати вльним, злее проживши в мст 10 рокв. Основна х маса у мстах потрапляла в становище безправного люду, позацехових ремсникв, як проживали найчастше в передмст.

Злее мала частина вткачв, подолавши вс перепони, що м чинилися, дставалась далеко пвденно-схдно прикордонно смуги, де починалися козацьк слободи.